Question

Назвіть спільні риси розвитку Туреччини та Ірану в міжвоєнний період

Answer 1

Іран та Туреччина ідеально підходять для порівняльного аналізу, оскільки вони були одними з небагатьох мусульманських країн, які пережили епоху європейського імперіалізму як незалежні держави. Модернізація значною мірою була роботою корінних еліт в обох суспільствах. У міжвоєнний період національні еліти в Туреччині та Ірані усвідомлювали схожість між собою, і політика, що проводилася в одній країні, часто впливала на іншу. Мустафа Кемаль Ататюрк в Туреччині та Реза Шах Пахлаві в Ірані намагалися сприяти соціально-економічній модернізації у відповідних країнах, наслідуючи Захід. Хоча Ататюрк виправдовував авторитарне правління тимчасовим явищем, називаючи його періодом «опіки», після якого Туреччина здійснить перехід до повноцінної демократії, але, схоже, Реза Шах хвилювався з цього приводу. Після Другої світової війни політичні траєкторії двох країн розійшлися. Туреччина стала «військовою демократією», тоді як Іраном правили спочатку самодержавна монархія, а потім ісламська теократія. В останні роки, здається, Туреччина та Іран схожі і розхожі. З одного боку, ідеологічні основи військового кемалізму та ісламізму опіки, відповідно, все частіше обговорюються та ставляться під сумнів у кожній країні. Однак, поки Туреччина переживає процес демократизації та демілітаризації, теократія в Ірані перетворюється на більш мілітаризований режим, при цьому Революційні гвардії здійснюють посилений контроль як над економікою, так і за політикою.  

Основні спільні риси розвитку:

1) Постійна відсіч потенційним претендентам, які зазіхали на їх територіальну цілісність та суверенітет;

2) Модернізаційні процеси, однак із різними результатами та наслідками;

3) Іран, вслід та за прикладом Туреччини проводить ряд реформ: судову, земельну та фінансову;

4) Адаптація елементів західного (про європейського зразка).

Answer 2

У міжвоєнний період, який охоплює час між Першою світовою війною (1914-1918) та Другою світовою війною (1939-1945), як Туреччина, так і Іран (раніше відомий як Персія) пережили подібні політичні, економічні та культурні зміни. Ось деякі спільні риси їхнього розвитку:

1. Незалежність: Обидва країни досягли незалежності в результаті внутрішніх революцій та змін політичного ландшафту після Першої світової війни. Туреччина проголосила свою незалежність в 1923 році під проводом Мустафи Кемаля Ататюрка, а Персія (Іран) стала конституційною монархією в 1906 році.

2. Секуляризація: Як Туреччина, так і Іран проводили політику секуляризації, знищуючи привілеї традиційних релігійних структур та сприяючи модернізації суспільства.

3. Модернізація: Обидві країни зосередилися на індустріалізації та модернізації своїх економік, намагаючись збільшити свою технологічну базу та підвищити рівень життя населення.

4. Суспільні реформи: Як Туреччина, так і Іран впроваджували реформи у сфері освіти, прав жінок та інших аспектів суспільства з метою створення більш прогресивного й демократичного суспільства.

5. Іноземні впливи: Обидві країни були об'єктом інтересів великих держав, що намагалися змінити їхній політичний курс або забезпечити сфери впливу. Особливо відчувався вплив Британської та Радянської імперій.

6. Конфлікти та територіальні зміни: Обидві країни також стикалися з внутрішніми конфліктами та змінами територіальних кордонів, зокрема відносно статусу регіонів з мішаною етнічною та культурною структурою.

Зазначимо, що після міжвоєнного періоду розвиток Туреччини та Ірану різним чином еволюціонував, а політичні, економічні та культурні реалітети країн стали різними. Однак міжвоєнний період був важливим етапом у становленні сучасних державних структур обох країн.