Question

1) Яка роль в історії Ірану і Туреччини належала ісламському фактору? 2)У чому полягала схожість і відмінність у проведенні реформ в Ірані і Туреччині в міжвоєнний період? 1) Назвіть імена лідерів Ірану й Туреччині в 20–30-ті рр. 2) Розкажіть про шлях Туреччини до досягнення незалежності і суверенітету. 3)Якою була мете єврейських переселенців у Палестину?​​

Answer 1

Ответ:

В 19 веке отличия между Турцией (в то время Османская империя) и Ираном (в то время Персия) были незначительны. Обе державы были монархиями (монарх в Османской империи назывался султан, а в Персии - шах) . Разница была в том, что владения Османов были намного больше, чем в пределах нынешней Турции, а Персия была в пределах нынешних границ. Главное различие между ними было то, что в Персии правили кроме персов и турки-сельджуки, а в Османской империей персы не правили.

В 20 веке Османская Империя просуществовала до 1922 года. 1 ноября 1922 года был упразднён султанат, а 17 ноября 1922 года последний султан Османской империи Мехмед VI покинул страну. 29 октября 1923 года Великое национальное собрание Турции объявило о создании Турецкой республики. 3 марта 1924 года был упразднён халифат. Подробно

А в Персии в 1935 году шах потребовал, чтобы иностранные государства стали официально использовать самоназвание государства — Иран, вместо употреблявшегося до того названия Персия. В 1979 году в результате исламской революции была упразднена монархия, на референдуме 31 марта 98 % граждан Ирана высказались за построение в Иране исламской республики шиитского толка. Подробно

Answer 2

1) Роль ісламського фактору в історії Ірану і Туреччини

В історії Ірану і Туреччини ісламський фактор відігравав важливу роль. Обидва ці країни мають багату ісламську спадщину, яка вплинула на їхню культуру, політику та суспільство.

У Ірані ісламський фактор став особливо важливим після Ісламської революції 1979 року, коли шах Мохаммед Реза Пахлаві був повалений, а владу у країні перейняв ісламський режим. Іран став Ісламською Республікою, а шиїтський іслам став домінуючою релігією в країні. Ісламський фактор вплинув на політичну систему, законодавство, освіту та культуру Ірану [[1]].

У Туреччині також іслам має велике значення. Іслам є домінуючою релігією в країні, але Туреччина є секулярною державою, де релігія і політика розділені. Проте, ісламський фактор впливає на політичну ситуацію в країні, особливо через партію "Правосуддя і розвиток", яка має ісламську спрямованість. Вплив ісламу також помітний у культурі та суспільстві Туреччини [[2]].

2) Схожість і відмінність у проведенні реформ в Ірані і Туреччині в міжвоєнний період

У міжвоєнний період (період між Першою і Другою світовими війнами) Іран і Туреччина проводили реформи, які мали на меті модернізацію та секуляризацію країн.

У Ірані реформи були проведені під час правління шаха Рези Шаха Пахлаві. Він впровадив широкомасштабну програму модернізації, яка включала секуляризацію суспільства, розширення прав жінок, розвиток освіти та індустріалізацію. Однак, ці реформи були проведені зверху, без широкої підтримки населення, що призвело до соціальних напружень та опозиції [[3]].

У Туреччині реформи були проведені під керівництвом Мустафи Кемаля Ататюрка, засновника сучасної Туреччини. Він запровадив широкий спектр реформ, які включали секуляризацію, впровадження європейського права, розширення прав жінок, впровадження латинського алфавіту та індустріалізацію. Реформи Ататюрка були більш широко підтримані населенням, що сприяло їх успіху [[4]].

Отже, схожістю у проведенні реформ в Ірані і Туреччині була спроба модернізації та секуляризації країн. Однак, відмінність полягала у способах проведення реформ та рівні підтримки населення.

1) Лідери Ірану і Туреччини в 20–30-ті рр.

У Ірані в 20–30-ті роки XX століття лідером був Реза Шах Пахлаві. Він став шахом Ірану в 1925 році і правив до 1941 року. Після його смерті владу у країні успадкував його син Мохаммед Реза Пахлаві, який став останнім шахом Ірану до свого повалення під час Ісламської революції 1979 року [[5]].

У Туреччині в 20–30-ті роки XX століття лідером був Мустафа Кемаль Ататюрк. Він був засновником сучасної Туреччини і першим президентом країни. Ататюрк очолював рух за модернізацію та секуляризацію Туреччини та провів широкий спектр реформ [[6]].

2) Шлях Туреччини до досягнення незалежності і суверенітету

Туреччина досягла незалежності і суверенітету після закінчення Першої світової війни та розпаду Османської імперії.

Після війни, Мустафа Кемаль Ататюрк очолив національно-визвольний рух, який боровся проти іноземного впливу та оголосив створення Турецької республіки в 1923 році. Він провів реформи, спрямовані на модернізацію та секуляризацію країни, і встановив сучасну систему уряду. Таким чином, Туреччина стала незалежною державою зі своїм власним урядом та суверенітетом [[7]].

3) Мета єврейських переселенців у Палестину

Мета єврейських переселенців у Палестину була створення єврейської держави на землях