Question

Чому в СРСР релігія була забороненою? ( Будь ласка, напишіть равернуто)

Answer 1

Атеїзм, як світогляд, що заперечує релігію, не бувши формально проголошеним в СРСР елементом державної ідеології, активно підтримувався партійними і державними органами до 1988 року, коли сталася політична і ідеологічна лібералізація режиму, а також святкувалося Тисячоліття хрещення Русі. Відоме висловлювання Леніна про боротьбу з релігією: «Ми повинні боротися з релігією. Це — азбука всього матеріалізму і, отже, марксизму. Але марксизм не є матеріалізмом, який зупинився на абетці. Марксизм йде далі. Він каже: треба вміти боротися з релігією, а для цього треба матеріалістично пояснити джерело віри і релігії у мас».

Крім пропаганди атеїзму («науково-матеріалістичного світогляду»), державними органами в 1920-і — 1930-і роки здійснювалися масові арешти і переслідування духовенства і релігійних проповідників. Аж до 1939 року політика ліквідації організованого релігійного життя проводилася в адміністративному порядку органами державної влади, зокрема НКВС[1], згодом релігійна політика ставала більш диференційованою.

Разом з тим, повної ліквідації організованої релігійного життя та офіційної заборони релігії (як, наприклад, це було в Албанії) в СРСР ніколи не було, а в окремі періоди своєї історії керівництво СРСР навіть надавало деяким з конфесій підтримку, переслідуючи свої політичні інтереси.

Answer 2

В СРСР релігія була забороненою з кількох ключових причин:

1. Марксистська ідеологія: Соціалістичні та комуністичні ідеології, засновані на принципах Маркса і Енгельса, вважали релігію "опієм народів". Згідно з цими ідеями, релігія вбачалась як спосіб пригнічувати маси та зберігати існуючий соціальний порядок. Тому комуністична партія у СРСР пропагувала безбожництво і боролася з релігійними організаціями.

2. Атеїстична держава: Згідно з марксистсько-ленінською ідеологією, держава мала бути атеїстичною та світською. Така політика передбачала розділення церкви і держави, і заборону впливу релігії на політику та суспільство. Тому у СРСР активно придушувалися релігійні прояви та діяльність релігійних організацій.

3. Контроль над суспільством: Заборона релігії була інструментом державного контролю над суспільством. Влада в СРСР боялася конкуренції з боку релігійних організацій, які могли об'єднувати людей поза рамками партійних структур і давати альтернативний варіант ідентичності та цінностей.

4. Антиклерикалізм: У СРСР існував антиклерикальний настрій, коли церква сприймалася як символ феодального минулого, який не відповідав сучасному науковому світогляду. Такий підхід давав підстави для насилля та репресій проти релігійних організацій та їхніх представників.

5. Колективізація та ідея "нового людини": Влада пропагувала ідею будівництва "нового людини" - безкласового та безрелігійного. Релігія в цьому контексті сприймалася як рештка старого порядку, що перешкоджає будівництву нового, комуністичного суспільства.

Загалом, заборона релігії у СРСР була наслідком марксистсько-ленінської ідеології, яка вважала її залишком старого світу, перешкодою для будівництва комуністичного суспільства та інструментом державного контролю.