Question

Розкажіть про Івана-Франка як політичного діяча​

Answer 1

Ответ:Громадсько-політична діяльність

1888 року Франко деякий час працював у часописі «Правда». Зв'язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. 1890 року за підтримки Михайла Драгоманова Франко став співзасновником Русько-Української Радикальної Партії (РУРП, її перший голова до 1898[6]), підготував для неї програму, разом з Михайлом Павликом видавав півмісячник «Народ» (1890—1895). У 1895, 1897 і 1898 роках Радикальна Партія висувала Франка на посла до Райхсрату (Віденського парламенту) й Галицького краєвого сейму (від Тернопільщини[27]), але — через виборчі маніпуляції адміністрації, провокації ідеологічних та політичних супротивників — без успіху.

На громадсько-політичному відтинку Франко довгі роки співпрацював з Михайлом Драгомановим, цінуючи в ньому «європейського політика», зокрема саме за його порадами й під його впливом була створена РУРП. Але після смерті останнього Франко змінив погляди й розійшовся з ним у поглядах на соціалізм та питанні національної самостійності, закидаючи йому пов'язання долі України з Росією («Суспільно-політичні погляди Михайла Драгоманова», 1906).

1899 року Франко разом із частиною радикалів та більшістю народовців узяв участь у заснуванні Національно-демократичної партії, з якою співпрацював до 1904 року, після чого полишив активну участь у політичному житті.

Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви «українці» замість «русини» — так традиційно називали себе корінні галичани. В «Одвертому листі до галицької української молодежі» (1905) Франко писав: «Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів…»

Объяснение:

Answer 2

Іван Франко (1856-1916) був видатним українським письменником, поетом, громадським діячем, і, звісно ж, політичним лідером. Він відіграв важливу роль у формуванні сучасної української національної свідомості та боротьбі за права українського народу. Його політична діяльність мала значний вплив на розвиток українського національного руху.

Основні аспекти політичної діяльності Івана Франка:

1. Народовладдя: Франко вірив у необхідність народовладдя, де головний акцент робився на роль і права народу у прийнятті важливих рішень. Він активно підтримував ідею демократії та пропагував участь громадян у політичному процесі.

2. Автономія і самостійність: Франко прагнув до автономії та самостійності України в складі Австро-Угорської імперії, він бачив у цьому шлях до політичної і культурної незалежності. Він досліджував історію українського народу та його права на власну державність.

3. Соціалізм і громадянська справедливість: Франко був активним прихильником соціалістичних ідей і пропагував справедливий розподіл багатства, боровся за права трудящих. Він підтримував робітничі страйки і прагнув до змін у суспільному устрої, щоб зменшити нерівності.

4. Національна свідомість і культурна спадщина: Франко бачив в розвитку української культури та освіти важливий інструмент у формуванні національної ідентичності. Він активно працював над популяризацією української мови, літератури та історії, сприяв розвитку освітніх і культурних ініціатив.

5. Журналістика і публіцистика: Франко був плідним журналістом і публіцистом. Він використовував ці засоби для поширення своїх політичних ідеалів, освітлення соціальних проблем та заклику до дії.

Іван Франко прагнув об'єднати народ для боротьби за політичні та соціальні зміни, спрямовані на підвищення рівня життя та національної самосвідомості. Його діяльність вплинула на багато поколінь українців і вважається однією з важливих фігур в історії України та її боротьби за незалежність.