Question

ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА СРОЧНО! Чим відрізнялися зовнішня політика Стародавніх Риму та Греції. Які спільні і відмінні риси ви можете назвати? До яких наслідків произвело розширення території Риму? СПАСИБО ЗА ОТВЕТ​

Answer 1

Ответ:

Период греческой истории после победы Рима над коринфянами в битве при Коринфе в 146 году до н. э. до переименования города Византия в 330 году в Новый Рим, позднее Константинополь, римским императором Константином I и переноса в него столицы Римской империи.

В 88 году до н. э. значительная часть Греции, с афинянами во главе, соединилась с понтийским царём Митридатом против Рима. Беотия, Спарта, Ахайя присоединились к афинянам. Прибытие Суллы вынудило царских полководцев сосредоточить свои силы в Афинах и Пирее (87 г. до н. э.). После продолжительной осады город был взят, разорён и разграблен римскими солдатами, значительная часть населения была перебита и лишь уступая мольбам греческих изгнанников, Сулла приказал пощадить остальных. С Митридатом Сулла заключил мир, а Греция вышла из войны ещё более опустошённой и приниженной: некоторые города были срыты до основания, другие ограблены, храмы и сокровищницы расхищены. Впоследствии Греция не раз ещё служила театром жестоких сражений и расплачивалась за своё участие в событиях новым разорением. В 48 году до н. э. Беотия, Фессалия, Афины, Спарта, Ахайя, Крит соединились с Помпеем против Юлия Цезаря. В 31 году до н. э. Греция соединяется с Антонием против Октавия, и опять несчастливо. В каком жалком состоянии находилась Греция в это время, как сократилось её население и уменьшилось число городов, как обеднели и опустели целые области, можно видеть из свидетельства очевидца Страбона (см. X кн. его «Географии»). Разделение провинций со времени Августа на сенатские и императорские, назначение определённого жалованья проконсулам и пропреторам, отдаление финансовой части от административной, контроль над провинциальным управлением, — все это, с установлением империи, облегчило положение, ограничивая размеры чиновничьего грабежа. Кроме того, для Греции благотворно сказалось то, что в течение первых трёх веков империи она пользовалась почти непрерывным миром.

Многие императоры выказывали большую заботливость относительно Греции и осыпали её особенными милостями. Юлий Цезарь восстановил Коринф, Август основал Патры, Никополь. Тиберий перевёл Македонию и Ахайю, в видах экономического их улучшения, из сенатских провинций в императорские. Нерон провозгласил на истмийском празднике «независимость» Греции, что равнялось освобождению её от дани. Императоры из дома Флавиев и Антонинов неоднократно посещали славные города Греции и благосклонно относились к Афинам. Особенной щедростью отличался Адриан (117—137).

II век н. э., эпоха Антонинов, был блестящим временем для Афин и афинских школ. Благодаря обилию художественных произведений, внешним удобствам жизни, общительности местного населения и больше всего знаменитым школам, Афины представлялись для всякого, кто искал просвещения, обетованной землей, куда ехали учиться из разных мест обширной империи. Марк Аврелий дал высшей афинской школе правильную организацию и щедро вознаграждал её преподавателей.

Answer 2

Звісно, допоможу! Ось порівняння зовнішньої політики Стародавнього Риму та Греції:

Зовнішня політика Стародавнього Риму:

1. Експансія: Рим активно розширяв свої території через завойовання нових земель та подолання сусідніх народів.
2. Легіони: Рим мав потужну армію (легіони), що дозволяло здійснювати завойовницькі походи.
3. Колонізація: Рим створював колонії на завоюваних територіях для контролю та управління ними.
4. Імперська влада: Римська імперія була організована в імперіальні структури, з консулами та імператорами на вершині влади.
5. Асиміляція: Взаємодія з завойованими народами може призводити до асиміляції їх культури та інтеграції у римський світ.

Зовнішня політика Стародавньої Греції:

1. Дипломатія та альянси: Грецькі міст-держави спрямовували свою зовнішню політику на укладання союзів та дипломатичні відносини з іншими містами та народами.
2. Морська торгівля: Греки активно займалися торгівлею і встановлювали торговельні контакти з іншими регіонами.
3. Колонізація: Подібно до Риму, греки засновували колонії на прибережних територіях, щоб розширити вплив та контроль.
4. Демократія: Деякі грецькі міст-держави мали демократичні установи, де громадяни мали право голосу у справах держави.

Спільні риси:

1. Розширення територій: Як Греція, так і Рим активно займалися процесом завоювання та колонізації нових територій.
2. Вплив на культуру: Обидві цивілізації мали значний вплив на культуру, мову та інші аспекти життя завойованих територій.

Наслідки розширення території Риму:

1. Збільшення потреб у військових ресурсах: Зростаючий розмір імперії вимагав більше військових сил та засобів для контролю та оборони нових територій.
2. Культурна асиміляція: Взаємодія з різними культурами призводила до взаємного впливу та асиміляції культурних елементів.
3. Соціальні проблеми: Завоювання великих територій та зростання рабської праці може призводити до нерівності та соціальних проблем.
4. Економічні виклики: Розширення імперії ставило виклики перед економічним управлінням та забезпеченням стабільності.

Надіюсь, ця інформація допоможе вам з вашим завданням. Успіхів!