Question

ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА СРОЧНО! Чим відрізнялися зовнішня політика Стародавніх Риму та Греції. Які спільні і відмінні риси ви можете назвати? До яких наслідків произвело розширення території Риму? СПАСИБО ЗА ОТВЕТ​

Answer 1

Ответ:

Период греческой истории после победы Рима над коринфянами в битве при Коринфе в 146 году до н. э. до переименования города Византия в 330 году в Новый Рим, позднее Константинополь, римским императором Константином I и переноса в него столицы Римской империи.

В 88 году до н. э. значительная часть Греции, с афинянами во главе, соединилась с понтийским царём Митридатом против Рима. Беотия, Спарта, Ахайя присоединились к афинянам. Прибытие Суллы вынудило царских полководцев сосредоточить свои силы в Афинах и Пирее (87 г. до н. э.). После продолжительной осады город был взят, разорён и разграблен римскими солдатами, значительная часть населения была перебита и лишь уступая мольбам греческих изгнанников, Сулла приказал пощадить остальных. С Митридатом Сулла заключил мир, а Греция вышла из войны ещё более опустошённой и приниженной: некоторые города были срыты до основания, другие ограблены, храмы и сокровищницы расхищены. Впоследствии Греция не раз ещё служила театром жестоких сражений и расплачивалась за своё участие в событиях новым разорением. В 48 году до н. э. Беотия, Фессалия, Афины, Спарта, Ахайя, Крит соединились с Помпеем против Юлия Цезаря. В 31 году до н. э. Греция соединяется с Антонием против Октавия, и опять несчастливо. В каком жалком состоянии находилась Греция в это время, как сократилось её население и уменьшилось число городов, как обеднели и опустели целые области, можно видеть из свидетельства очевидца Страбона (см. X кн. его «Географии»). Разделение провинций со времени Августа на сенатские и императорские, назначение определённого жалованья проконсулам и пропреторам, отдаление финансовой части от административной, контроль над провинциальным управлением, — все это, с установлением империи, облегчило положение, ограничивая размеры чиновничьего грабежа. Кроме того, для Греции благотворно сказалось то, что в течение первых трёх веков империи она пользовалась почти непрерывным миром.

Многие императоры выказывали большую заботливость относительно Греции и осыпали её особенными милостями. Юлий Цезарь восстановил Коринф, Август основал Патры, Никополь. Тиберий перевёл Македонию и Ахайю, в видах экономического их улучшения, из сенатских провинций в императорские. Нерон провозгласил на истмийском празднике «независимость» Греции, что равнялось освобождению её от дани. Императоры из дома Флавиев и Антонинов неоднократно посещали славные города Греции и благосклонно относились к Афинам. Особенной щедростью отличался Адриан (117—137).

II век н. э., эпоха Антонинов, был блестящим временем для Афин и афинских школ. Благодаря обилию художественных произведений, внешним удобствам жизни, общительности местного населения и больше всего знаменитым школам, Афины представлялись для всякого, кто искал просвещения, обетованной землей, куда ехали учиться из разных мест обширной империи. Марк Аврелий дал высшей афинской школе правильную организацию и щедро вознаграждал её преподавателей.

Answer 2

Зовнішня політика Стародавнього Риму та Греції мала свої особливості, спільні риси та відмінності:

Спільні риси:

1. Колонізація: Як Рим, так і Греція займались колонізацією, розширюючи свій вплив на інші території та створюючи нові поселення.

2. Війни і завойовання: Обидві держави вели активну військову діяльність та завойовували території для розширення своєї сфери впливу.

3. Вплив на культуру: Як Греція, так і Рим мали великий вплив на культурні, філософські та літературні течії свого часу.

Відмінності:

1. Система управління: Греція складалася з численних полісів (міст-держав), кожен з яких мав свій власний уряд і закони. Рим мав централізовану ієрархічну систему, де влада концентрувалась в руках Сенату та імператора.

2. Цінності та культурні аспекти: Грецька цивілізація була більше спрямована на філософію, мистецтво, демократію та розвиток науки. Рим більше акцентував увагу на практичних аспектах управління, права та інженерії.

3. Зовнішня політика: Грецькі поліси часто знаходилися у стані конфлікту між собою, тоді як Рим протягом більшої частини своєї історії був спрямований на розширення своєї імперії через завойовання нових територій.

4. Спосіб життя та соціальна організація: Греки більше нахилялись до демократичних форм управління та більш рівних відносин у суспільстві. Римляни розвивали систему патриціїв та плебеїв, що створювало соціальні розбіжності.

Розширення території Риму призвело до наступних наслідків:

1. Збільшення влади і ресурсів: Розширення території дало Римській імперії доступ до нових ресурсів, торговельних шляхів та земель для ведення сільського господарства.

2. Соціальні і політичні проблеми: Завойовані території призвели до виникнення соціальних конфліктів і адаптацій до римських норм серед різних народів.

3. Культурний обмін: Розширення імперії сприяло обміну культурними цінностями, що вплинуло на розвиток римської культури та ідентичності.

4. Економічний розвиток: Нові території забезпечили імперії більше можливостей для торгівлі та економічного зростання.

5. Внутрішні проблеми: Одночасно з розширенням з'явилися проблеми управління великою територією, що спричиняло політичні та економічні труднощі.

Ці наслідки вплинули на подальший розвиток Римської імперії та формування її характеру.