Question

Яку назву мали збірники законів Великого князівства Литовського? Що було основою для їх створення?

Answer 1

Ответ:

Литовські статути

Статут Великого князівства Литовського увібрав у себе основні положення державного, цивільного, сімейного, кримінального і процесуального права князівства, норми римського, руського, польського і німецького кодифікованого звичаєвого права, відповідна місцева судова практика, «Руська правда», польські судебники. Його положення були чинними на землях Литви і України аж до середини XIX століття.

Статут декларував рівність громадян незалежно від соціального стану й походження, віротерпимість, відповідальність суддів перед законом, заборону перетворювати вільних людей на рабів і т. ін. Водночас запроваджував привілеї князів, магнатів та шляхти, у тому числі право на закріпачення селян. Литовський статут був основним збірником права в Україні з XVI ст. до 40-х років XIX ст

Объяснение:

Answer 2

Збірники законів Великого князівства Литовського називалися "Статутами". Основою для їх створення була правова система, що склалася на території Великого князівства Литовського, а також вплив законів і звичаїв, які існували серед литовців, русинів (українців) і білорусів.

Найбільш відомим і впливовим збірником законів був "Статут ВКЛ" або "Статут Казімежа Великого". Цей статут був прийнятий у 1468 році за часів правління князя Казимира Ягеллончика. Він складався з трьох частин: "Статут Грюнвальдський", "Статут Міхайловський" і "Статут Казімежа Великого". Кожна з цих частин містила різні правові норми та статті, регулюючи різні сфери суспільного життя.

Статути відображали особливості соціально-економічного і політичного життя Великого князівства Литовського, заснованого на феодальних відносинах, де великі магнати мали значний вплив на прийняття рішень. Вони сприяли консолідації правової системи і забезпечували стабільність в країні, хоча і не усунули всіх конфліктів і проблем того часу.

Варто зауважити, що після утворення Річі Посполитої в 1569 році, статути Великого князівства Литовського поступово замінилися загальними законами Річі Посполитої, але їх вплив на правову систему країни залишився помітним на протязі наступних століть.