Question

Із якою метою було створено військо яничарів?​

Answer 1

Формування яничарів — у «кращі часи», у ХVІ столітті, їхня кількість сягала 80, ба навіть 100 тисяч бійців), вони виконували різноманітні функції: по-перше, були головною ударною силою султанської армії під час грандіозних завойовницьких походів теренами Східної та Південної Європи (України зокрема), Балканів, Середземноморських країн, згодом — Угорщини, Австрії, держав Сходу (Іран, Ірак, Палестина), Кавказу (Вірменія, Грузія)... Ось тут і жорстокість, і шаленство, і звитяга, і бойовий хист яничарів (вони починали як стрільці-лучники, але вже на початку ХVI століття непогано навчилися володіти вогнепальною зброєю) проявилися повною мірою. По-друге, були особистими охоронцями султана та членів його родини, а також вартовими, поліцейськими та пожежниками. І, по-третє, за необхідності (якщо володар Османської імперії віддавав такий наказ) здійснювали каральні функції.

Варто сказати про історію формування та порядок комплектації й поповнення яничарських з’єднань. Яничарську піхоту, виходячи з необхідності реорганізації війська Османської імперії, було створено султаном Мурадом І в 1365 році. Це військо дуже суттєво сприяло успіхові агресивних військових акцій новопосталої султанської Турецької держави у ХІV—XVстоліттях; так, без яничарів, які вперто, з наполегливістю фанатиків, штурмували потужні захисні стіни Константинополя, навряд чи було можливим захопити це велике місто у травні 1453 року.

Answer 2

Військо яничарів було створено з метою створення елітної військової одиниці в Османській імперії. Ця спеціальна військова група складалася переважно з християнських дітей, які були призвані або відбиралися в молодому віці, піддалися ісламізації та піддавалися суворому військовому навчанню.

Яничари служили в якості особистого війська султана та головної оборонної сили Османської імперії. Вони відзначалися високою дисципліною, військовим майстерністю та відданістю султану. Їхні обов'язки також включали охорону султана, важливих державних будівель, а також участь у військових операціях із метою розширення влади Османської імперії.

Яничари відіграли важливу роль у імперській політиці та військовій справі, але з часом їх вплив ставав досить великим, що може бути небезпечним для самої імперії. У XVII столітті їхні привілеї почали обмежуватися, а пізніше, в 1826 році, султан Махмуд II розпустив корпус яничарів через відкрите повстання проти його реформ.