Вопрос задан 06.07.2023 в 17:33. Предмет История. Спрашивает Попов Глеб.

Скласти план розповідь про помешкання їжу селян​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Антоній Руслан.

Відповідь:В 19 ст. та на початку 20 ст.. Хати в селі будувалися дерев’яні, болотяні /болото чи глину змішували з соломою, або половою/. Хата ділилася на дві половині, по середині з сіньми та комірчиною. В одній половині хати самі. А в другій тримали худобу. В хаті, в якій жили стояло дві лаві/ це вичещині дошки, шири-ною 25-30 см./, одна з них стояла вздовж хатньої стіни, а друга впоперек стіни. Стояли вони на ковбицях /дерев’яні стовпці/ вкопані в землю. Посередині хати скриння, /це дерев’яний ящик довжиною до двох метрів, який зверхи закривав-ся кришкою і замикався на замочок/, в скриню складалося все “багацтво”, одяг, вбрання, свої полотна та інші дорогі речі. В хаті, крім лав, могли бути ослінчи-ки, маленькі стільчики, які можна було переносити з одного місця на друге. Змля в хаті була глиняна, зверхи була змащена коров’ячим лайнаком і кругом попід стіни обведена червоною глиною в полоску 10-15 см.. Стіни і стеля були глиняні і мастилися білою глиною, яку купували на базарі /ярмарку/. Надворі хати теж мастилися білою глиною, лише тильна сторона /затиля/ мастилася жовтою, або червоною /перепаляною/ глиною. Верх хати покривали сніпками, зробленими з житньої соломи. При вході із сіней в хаті з одного боку, рядом з дверима, висів на стіні мисник, на якому були розкладені глиняні миски, полу-миски друшляк /дирава миска, для видділення варениківчи тіста від рідини/. Над дверима була полиця, на якій складали хліб. З другого боку, при вході в хату, стояла велика піч, в якій щоденно варили їжу собі і тваринам і 1-2 рази на тиждень пикли хліб. Хліб пекли просто на черені, або на капустяному листку. Перед піччю був припічок, на якому клали і виймали з печі горшки, збоку на ньому була дирка, в яку вкладали кужіль, сідали і пряли пряжу, на ньому ще любили сидіти діти, які гріли ноги перед піччю. З боку білля печі був побудова-ний /діліжан/, в якого впиралася постіль – це настіл з дощок стояло на чотирох ковбицях на нії сім’я спала. Постіль настилялася соломою і покривалася ряд-ном на ній лежали подушки. Над постільлю висіла жердка, на якій висіла одежа щоденного похвату. В диліжані  палили лише взимку, коли було холодно і ті, що спали на постелі, могли гріти ноги. На диліжані зазвичай спали дід чи баб-ка. На печі спали діти та сушилася пашня, яку готували до млина. Щоденно в печі варили їжу, в основному дві страви, борщ і кашу, які їли рано і в полудень, коли не йшли на польові роботи. А коли йшли то брали з собою полудинок са-ло, часник, яйця, молоко, огірки, а ранішні страви доїдали вечером. Бувало, що на вечерю варили картоплю до огірків чи капусти, або варили крупник-куліш з ячмінних, або пшеничних крупів. В печі, крім варіння їжі пекли хліб, його ви-пікали просто на черепі, або капустяному листі. Вогонь добували при допомозі кресала , губки та кременю якщо небуло чим викресати вогню позичали в сусі-дів. Світили сухими деревяними скіпками, або каганцем, це глиняна посудина у вигляді чашечки, в яку наливали олію або жиру, клали гніт з тряпинки і запа-лювали. Пізніше появилися сірники, гас та лампи. Далі появилися лампи із склом. За величиною лампи та скло були за номерами: №7, №8, №12, №25, але вбільшості світили без скла, щоб менше вигорало газу. Взимку жінки, бабки та дівчата пряли кужелі,шили та вишивали сорочки, рушники, робили полотно на верстатах. Чоловіки взимку молотили збіжжя в стодолах, або виконували господарські роботи в хаті, ремонтували збрую, лагодили взуття та одяг.    

Пояснення:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Звісно, ось план для розповіді про те, як селяни зберігають їжу:

I. Вступ: A. Визначення важливості зберігання їжі для селян. B. Пояснення, що зберігання їжі допомагає забезпечити стабільний резерв харчів.

II. Традиційні методи зберігання їжі: A. Засолювання: 1. Опис процесу засолювання овочів, фруктів та м'яса. 2. Переваги: довгий строк зберігання, збереження смакових якостей. B. Квашення: 1. Визначення процесу квашення овочів. 2. Застосування цього методу для зберігання капусти, огірків тощо. C. Сушіння: 1. Пояснення, як селяни сушили фрукти, ягоди, гриби та рибу. 2. Переваги сушіння: збереження поживних речовин, зменшення вологості.

III. Сучасні методи зберігання їжі: A. Користування підвалами та погрібами: 1. Опис ролі підвалів у зберіганні коренеплодів, картоплі. 2. Використання погрібів для зберігання овочів, консервів. B. Електричні холодильники: 1. Вплив винаходу холодильників на зберігання їжі. 2. Переваги: збереження свіжості, збереження більшої різноманітності продуктів. C. Застосування заморожування: 1. Пояснення, як заморожування допомагає зберегти продукти. 2. Застосування заморожених овочів, фруктів, м'яса.

IV. Традиції та значення: A. Важливість передачі знань про зберігання їжі від покоління до покоління. B. Вплив сільського господарства на відносини селян із їжею. C. Збереження національних страв та культурних цінностей через методи зберігання.

V. Висновок: A. Підсумовуючи, розглянуті методи зберігання їжі показують, наскільки важливо для селян забезпечити собі стабільний джерело харчів. B. Наголос на тому, що сполучення традиційних і сучасних методів зберігання допомагає забезпечити якість і доступність їжі.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос