Question

Внутрішня та зовнішня політика США першої половини 19 ст​

Answer 1

Ответ:

Зовнішня політика Сполучених Штатів Америки визначається Президентом та здійснюється Державним департаментом на чолі з Державним секретарем.

Сполучені Штати Америки проводять складну зовнішню політику, основними принципами якої проголошені «будівництво безпечного світу» і «поширення демократії на користь американського народу та міжнародної спільноти»[1]. Сполучені Штати відіграють вкрай важливу роль у міжнародних відносинах, мають найрозвиненішу у світі мережу дипломатичних представництв. США — член-засновник Організації Об'єднаних Націй і Північно-Атлантичного альянсу, член Ради Безпеки ООН. Дипломатія США бере найактивнішу участь у розв'язанні практично всіх міжнародних конфліктів і суперечок.

Колишній державний секретар США Колін Павелл називав зовнішню політику США «агресивною у сенсі ставлення до викликів і проблем».[2]. З 1940-их років, коли адміністрація Рузвельта відмовилась від політики невтручання, США виступали ініціаторами безлічі збройних конфліктів та військових переворотів в усьому світі, серед яких переворот в Ірані у 1953 році, Операція у затоці Свиней у 1961 році, війни в Югославії 1999, Афганістані та Іраку (2001, 2003).

Один із напрямів у зовнішній політиці США, за власним самовизначенням, є проведення політики «М'якої сили» (Soft power). М'яка сила — це здатність держави (союзу, коаліції) досягти бажаних результатів у міжнародних справах через переконання, а не придушення (нав'язування, примус). «М'яка сила» діє, спонукаючи інших дотримуватись (або домагаючись їхньої власної згоди додержуватись, або роблячи вигідним додержання) певних нормам поведінки та інституцій на міжнародній арені, що і приводить її носіїв до досягнення бажаного результату фактично без примусу". Це поняття належить відомому американському політологу на ім'я Джозеф Най молодший.

Невдоволення подібним лунає в різних країнах світу, де американські принципи світоустрою часто сприймаються як диктат та бажання нав'язати власну систему цінностей. Критика світової політики США багато в чому обумовлена тим, що первісно подібний підхід до розрішення глобальних проблем формувався в тому числі, і як інструмент розповсюдження свого геополітичного впливу, оскільки його реалізація надавала Вашингтону конкурентні переваги у боротьбі за ринки збуту в різних регіонах, що дозволяло досягти там і політичного домінування[3].

Answer 2

Перша половина 19-го століття в історії Сполучених Штатів Америки була періодом значущих політичних і зовнішньополітичних подій. Ось деякі ключові аспекти внутрішньої та зовнішньої політики цього періоду:

Внутрішня політика:

1. Створення конституційної системи: У 1787 році була прийнята Конституція США, яка встановила основи федеральної системи уряду та розділу влади між екзекутивною, законодавчою і судовою гілками влади.

2. Велика компроміс: Однією з найбільших внутрішніх політичних подій було укладання Великого компромісу в 1820 році. Він встановив рівновагу між рабовласниками і антирабовласницькими силами в Конгресі шляхом додавання нових штатів до США у парах, один з яких мав бути рабовласницьким, а інший - вільним.

3. Розвиток партійної системи: У цей період виникли дві основні політичні партії - Демократична партія та Національна Республіканська партія (пізніше перейменована в Республіканську партію). Ці партії відіграли важливу роль у політичному процесі та боролися за контроль над урядом.

Зовнішня політика:

1. Війни з індіанськими племенами: В першій половині 19-го століття США вели війни з різними індіанськими племенами, намагаючись розширити свої території на заході.

2. Війна 1812 року: Війна з Великою Британією у 1812-1815 роках, також відома як Війна 1812 року, була важливим подією для зовнішньої політики США. Вона виникла через численні конфлікти, включаючи обмеження вільної торгівлі та імпресмент американських моряків в британському флоті.

3. Монроцька доктрина: У 1823 році президент Джеймс Монро виступив з Монроцькою доктриною, яка закликала європейські держави не втручатися в справи американських країн і обіцяла, що США не будуть втручатися в європейські конфлікти. Це встановило основи для політики "Америка для американців".

4. Придбання Флориди та розширення на захід: У цей період США придбали Флориду від Іспанії і почали активно розширюватися на заході, завоююючи території від індіанських племен та інших країн.

Ця період в історії США був перехідним і важливим у встановленні фундаментальних принципів демократії та зовнішньої політики країни.