Question

Державний устрій речі посполитої у 16 столітті​

Answer 1

Ответ:

Державний устрій Речі Посполитої оформився при королі Генріхові Валуа (1573–1574), який займав польський престол перед тим як стати королем Франції. Таким чином оформився державний устрій — республіка з виборним королем.

Парламентська влада

Найвищим законодавчим органом держави був з'їзд шляхти — сейм або сойм, що обирав короля. В період між сеймами король керував державою разом і за згодою з обраною сеймом Радою резидентів.

Під час ухвалення рішень сеймом існувало право «ліберум вето» — кожний з учасників сейму міг накласти вето на прийняття певного рішення вимовивши слова «Не позвалям» (Не дозволяю). 3 другої половини XV ст. в Польщі усталилася двопалатна структура сейму, що складався з двох палат — сенаторів і послів; остання репрезентувала шляхту — виборців. На елекційних сеймах сенат засідав у великому королівському наметі, що звався шопою, а посли воєводств і земель — на майдані, оточеному ровом, так званому Колі. Присутня на елекції шляхта, участь якої у виборах не обмежувалася, збиралася в окремих наметах, поза Колом. Зокрема, від шляхти правобережних воєводств, враховуючи послів, присутніми на елекції 1632 р. було 186 осіб.

Суб'єкти держави

Велике князівство Литовське зберігало певну автономію у складі Речі Посполитої (мало свої органи адміністративного управління, військо, фінанси, судочинство велося на засадах Литовських статутів).

Під час загострення боротьби магнатських угруповань за владу, феодали Речі Посполитої створювали конфедерації. Відкриті виступи конфедератів проти короля називалися рокошами.

Answer 2

У 16 столітті в історії Польсько-Литовської Королівської Держави, яка також іноді називалася Реч Посполитою, існував досить особливий державний устрій. Реч Посполита була складною конфедерацією, яка об'єднувала Королівство Польське, Велике князівство Литовське, а також ряд інших територій, таких як Україна, Білорусь і Литва.

Основними особливостями державного устрою Речі Посполитої у 16 столітті були:

1. Магнатська демократія: Реч Посполита була фактично управляється магнатами, які були найбагатшими та найвпливовішими аристократами в країні. Магнати мали значний вплив у сеймі (парламенті) і на королівському дворі.

2. Сейм: Сейм був законодавчим органом Речі Посполитої. Він складався з двох палат: Сейму Великого і Сейму Малого. Сейм Великий був більшим і представляв шляхту, в той час як Сейм Малий представляв міста та меньшу шляхту. Рішення приймалися за згодою всіх палат.

3. Ліберум вето: Кожен член Сейму мав право вето, тобто блокувати прийняття будь-якого закону або рішення. Це приводило до частого паралізу роботи Сейму, оскільки один член міг використовувати ліберум вето для захисту своїх інтересів.

4. Виборний король: Король Речі Посполитої був вибирається на спеціальному зібранні, яке називалося "виборним сеймом". Король мав обмежені повноваження і зазвичай був залежний від магнатів.

5. Релігійна свобода: Реч Посполита була відома своєю політикою релігійної толерантності. У 16 столітті було видано ряд законів, що гарантували рівні права різних релігійних груп, зокрема, католиків, православних та реформаторів.

6. Східні воєводства: У цей час Реч Посполита адміністративно включала в себе східні території, такі як Україна і Білорусь, і там існувала специфічна форма самоврядування та військового організації, яка називалася "козацьким правом".

Це загальна характеристика державного устрою Речі Посполитої у 16 столітті, проте варто відзначити, що ця система була складною та іноді суперечливою, і вона зазнавала змін і розвитку протягом свого існування.