Вопрос задан 23.06.2023 в 18:21. Предмет История. Спрашивает Никитина-Дикова Ольга.

Твір на тему я учасник битви на річці калка, приблизно на сторінкупжжжж пжжж срочнооо

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Дальникова Мария.

1223, 31 травня – бій між русько-половецькими силами і монгольським військом на річці Калка, яка стала передвісником лихоліть у часи монгольського нашестя.

На початку 1223-го монгольські війська розгромили основні сили половців, вторглися до Криму і захопили Сурож. Як повідомляв літописець: «І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам, – то ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, і нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».

Були сформовані три групи військ: київська на чолі з князем Мстиславом Романовичем, чернігівсько-смоленська (очолив чернігівський князь Мстислав Святославич) і галицько-волинська на чолі Мстиславом Мстиславичем Удатним, головним ініціатором походу. Князь суздальський Юрій Всеволодович обмежився допоміжним загоном ростовського князя, який вирушив запізно і незабаром повернувся назад.

Військо об’єдналося на правому березі Дніпра, біля острова Хортиця, куди прибули половецькі загони. До руських князів перед тим прибули монгольські посли, пропонуючи союз проти половців. На вимогу останніх послів вбили, що зробило неминучою війну з Монгольською імперією. За кілька днів прибуло нове посольство з оголошенням війни: «Ви послухали половців, а послів наших перебили; йдете проти нас, то йдіть; ми вас не чіпали, хай усім Бог (суддя)».

Через суперництво трьох Мстиславів, руське військо не мало єдності: одні вимагали наступу, інші наполягали на обороні. Врешті, розгромивши невеличкий роз’їзд монголів по той бік Дніпра і піднявши бойовий дух, 23 травня військо переправилося через річку і протягом восьми днів просувалося вглиб степу.

31 травня 1223-го русько-половецька армія вийшла на річку Калку. Авангард війська у запеклій битві розбив монгольські сторожові частини. загони Мстислава Удатного переправилися через Калку, тоді як через нескоординованість дій відділи київського князя не стали форсувати річку і розбили укріплений табір. Тим часом передові загони зіткнулися з добре підготовленим монгольським військом Субедея і Джебе (приблизно 20 тисяч), яке розпочало наступ. Перший удар прийняли половці, однак їх бойові порядки були швидко зім’яті і стали панічно тікати. Військо Мстислава Удатного не встигло приготуватися до оборони, однак міцно трималося, а йому на допомогу через Калку почали переправлятися чернігівські сили Мстислава Святославича. Долю битви вирішили монгольські підкріплення: під зливою стріл руське військо не витримало і почало тікати.

Тим часом частина монголів обложила укріплені позиції київського князя. Мстислав Романович три дні мужньо тримав оборону, однак, потерпаючи від нестачі води, піддався на обіцянки союзних монголам бродників про помилування в обмін за грошовий викуп. Але коли руське військо вийшло із укріплень, князів зв’язали і передали монголам, а обеззброєних воїнів стратили.

Святкуючи перемогу, монголи змусили князів лягти на землю, після чого на них поклали дерев’яні ворота, на які поставили лави і столи і буквально розчавили під час бенкету. Тим самим монголи нібито виконали обіцянку не проливати крові, яку давали під час перемовин.

Головними причинами поразки стали, насамперед, неузгодженість дій руських князів та тактично грамотні дії монгольських полководців. Під Калкою загинуло до 90% руського війська (його чисельність у різних авторів коливається від 18 до 103 тисяч), у тому числі 12 князів (серед них Мстислав Романович і Мстислав Святославич). Ця битва стала однією з найважчих поразок руських військ. Південні і центральні руські землі втратили своїх володарів і військо, натомість стала зростати роль північно-східного Володимиро-Суздальського князівства і західного Галицько-Волинського.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Кажуть, що час летить невпинно, але пам'ять залишається назавжди. Якщо я міг би подорожувати в часі, то перше місце, куди б я вирушив, це була б битва на річці Калка. Там, де річка стала свідком жахливого столітнього спектаклю, я був учасником, і це спогад, який мені завжди залишиться.

Битва на річці Калка відбулася в 1223 році і ще досі залишається однією з найбільш значущих сторінок в історії. Як тоді війська Чингісхана зіткнулися з князями Русі та їх союзниками. І я мав честь бути частиною цієї епічної події.

Скінчивши підготовку і завершивши підвищення бойової майстерності, я відправився разом із своїми товаришами на захід, де вже відчувались усі попередження про надходження великого монгольського війська. Починалася епоха великих змін.

Були дні приготування до битви, коли напружено тренувались і готувалися до того, що попереду. Серед нас були легендарні князі та лицарі, готові захищати наші землі. Ми знали, що стоїмо на порозі важливого моменту в історії, і майже кожен з нас був готовий пожертвувати своїм життям заради своєї Батьківщини.

Битва була довгою і жорстокою, річка Калка стала свідком багатьох героїчних вчинків та трагедій. Ми боролися з витривалістю та надією, але, на жаль, монголи виявилися сильнішими. Ця битва завершилася для нас невеликою перемогою, але вона вирішила подальший хід історії.

Я пам'ятаю запах піску і крові, звуки бою та плач поранених. Я бачив, як наші воїни захищали свою землю, як мужньо встали перед загрозою. Ця битва стала моєю найбільшою перевіркою, вона навчила мене відваги та відданості.

Спогади про битву на річці Калка ніколи не залишать мою пам'ять. Ця подія, як величезна свічка в нічному небі, завжди нагадуватиме мені про те, як важливо бути вірним своїй історії та боротися за свою країну. Це був час випробувань, який зробив мене сильнішим і вчив жити відважно.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории История

Последние заданные вопросы в категории История

Задать вопрос