Question

Чим був викликаний занепод Польщі у другій половині 18 сторіччя​

Answer 1

Ответ:

найбільших втрат зазнали густонаселені й економічно розвинуті регіони королівства (Велика Польща, Королівська Пруссія, Мазовія), спустошені шведами й трансільванцями. Тут занепали міста і села, збідніли міщани й селяни, дрібномаєтна й безземельна шляхта. Через постійні неврожаї зменшення прибутків відчули й великі землевласники. Не вистачало худоби, коней, реманенту, робочих рук. Величезні земельні простори не оброблялися. Значно скоротилася зовнішня і внутрішня торгівля.

Зубожіла шляхта часто мусила найматися до магнатів - служила в їхніх володіннях і війську, орендувала землі. Поступово між ними зав'язувались стосунки, що базувалися на особистій залежності перших від других. Магнати користувалися послугами залежних від них шляхтичів на сеймиках, у трибуналі, в земських судах. Натомість вони підтримували їхні клопотання при вирішенні справ про призначення на різні посади, про оренду державних земель тощо.

З часом у Речі Посполитій сформувалася система влади, побудована не на основі державної адміністрації, а на особистій залежності шляхтича від магната. Це явище спостерігалося передусім у регіонах Речі Посполитої, де існували величезні земельні володіння - латифундії, зокрема в Литві та в Україні, їхні власники - роди Потоцьких, Сапег, Оссолінських, Любомирських, Конецпольських та ін., разом зі старими магнатськими родами, в першій половині XVIII ст. стали визначальним чинником політичного життя країни, а шляхетська республіка поступово перетворилася на магнатську олігархію.

Оскільки регулярне стягнення податків на утримання найманих військ призводило до спустошення державної скарбниці, розрахунки з солдатами проводили скарбничі комісії сеймиків. Це давало змогу їм великою мірою впливати на формування збройних сил. Підвищення ролі сеймиків за умов, коли шляхта часто залежала від магнатів, посилення магнатських партій, складнощі зі скликанням вального сейму у воєнний час і наростання хаотичності в його роботі - все це підривало значення парламенту.

З 1652 р. в роботі польського парламенту запроваджено практику "Liberum veto". Достатньою підставою для зриву сейму і скасування раніше ухвалених постанов могла бути незгода з постановами парламенту навіть одного з його депутатів. З цієї причини депутати сеймів досить часто, нічого не вирішивши, роз'їжджались. Інколи збиралися конфедераційні сейми, куди шляхта, якщо вона не погоджувалася з діями короля, приїздила озброєною. Постанови на них приймалися простою більшістю голосів.

Объяснение:

Answer 2

Занепокоєння у Польщі у другій половині 18 сторіччя було викликане кількома факторами, і основними з них були:

1. Розділ Польщі: У 1772, 1793 і 1795 роках Польща була поділена між Російською імперією, Пруссією та Австрійською імперією в результаті чого втратила значну частину своєї території. Цей процес поділу Польщі призвів до розгортання масових соціальних і політичних протестів в країні та поглибив недоліки інститутів.

2. Слабка внутрішня стабільність: Польща в той час була відома своєю слабкою централізацією та роздробленістю владних структур. Нестійкість влади та конфлікти між шляхтою (самими поміщиками) та коронним сеймом (парламентом) ускладнювали політичний процес і призводили до нездатності Польщі ефективно реагувати на зовнішні втручання.

3. Втручання іноземних сил: Російська імперія, Пруссія та Австрійська імперія використовували свої війська та вплив, щоб підтримувати свої інтереси в Польщі, а також розглядали польську територію як джерело ресурсів та впливу. Це додатково призвело до нестабільності та конфліктів у країні.

Всі ці фактори спільно призвели до того, що Польща втратила незалежність і була розділена між іншими державами. Цей період поділу Польщі тривав до 20-го століття, коли Польща відновила свою незалежність після Першої світової війни.