Question

. Як Ви гадаєте, чи була альтернатива «параду суверенітетів»?

Answer 1

Ответ:

См. Объяснение

Объяснение:

Да, была. Свыше 70 % населения СССР, 108 наций и народностей, его населявших, высказались в ходе референдума 1991 г. за сохранение СССР. И именно в этом была воля народа, которую нарушили 3 клятвопрестпуника, которых надо было заковать в кандалы как  разбойников и четвертовать на Красной площади.

"Парад суверенитетов" нужен был таким властолюбцам, как Ельцин и его сообщники. Они  рвались к власти, попирая волю своих народов. Это они породили в стране развал экономики, бродяжничество, наркоманию, проституцию, беззаконие, геноцид 108 наций и народностей СССР. История ещё вынесет им свой приговор!

А право на самоопределение вплоть до отделения у народов бывшей Российской империи было всегда. Достаточно вспомнить 31 декабря 1917 года, когда правительство Финляндии обратилось к Совету Народных Комиссаров с просьбой о выходе из состава России. В тот же день Ленин подписал Декрет о государственной независимости Финляндии.    

Answer 2

"Парад суверенітетів" — це термін, який часто асоціюється з ідеєю політичної концепції, запропонованої радянським лідером Михайлом Горбачовим в кінці 1980-х років. Ця ідея передбачала більшу автономію для різних регіонів та республік СРСР, щоб вони мали можливість самостійно вирішувати свої економічні, політичні та соціальні питання.

Проте, багато аналітиків вважають, що "парад суверенітетів" був в основному вимушеним кроком і спробою зберегти єдність Радянського Союзу в умовах ростучого невдоволення та розпаду. Ця ідея не призвела до збереження союзу, але, навпаки, відкрила шлях до його розпаду в 1991 році.

Альтернативи "параду суверенітетів" були можливі, але важко передбачити, як вони могли би розвиватися, оскільки тогочасна ситуація була дуже складною. Можливо, при іншому підході до реформ та дозволі на більше демократії та автономії, союз може був іншим чином перетворений. Однак важливо врахувати ряд факторів, таких як економічні труднощі, етнічні та національні розбіжності, які також грали свою роль у розпаді Радянського Союзу.

Можливо, розгляд альтернатив може включати більш демократичні реформи та широкий діалог з різними національностями і регіонами щодо їхнього статусу та взаємин з центральною владою.