Question

Розповідь про будівельне діло за часів Київської Русі.

Answer 1

Ответ:

Ремесла. Слов'яни від найдавніших часів знали примітивні ремесла, що служили щоденним потребам: як оброблювати дерево, шкіру, ріг, робити полотно, виробляти посуд та ін. З розвитком культури ремесла щораз удосконалювалися по­части завдяки місцевим винаходам, а головним чином під впливом культурніших сусідів. Спочатку найбільше користали ми зі Сходу, від персів і арабів, від Х в. став переважати вплив Візантії, а від XII в. все більше помітні стали впливи Заходу, головно Німеччини.

Ремесла і промисли на території України пройшли тривалий шлях розвитку. В другій половині І тис. н. е. переважала реміснича промисловість. Найпоширенішими її видами були прядіння, ткацтво, обробка шкіри, дерева і каменю. Ремісничого характеру набуло залізоробне, гончарне, ювелірне виробництво.

Залізоробне виробництво поділилося на металургійне та ковальське. Виплавка заліза була майже повсюдним заняттям, переважно в лісостеповій зоні, де болотна руда часто виходила на поверхню. Наявність великих лісових масивів забезпечувала виробництво деревного вугілля. Залізо виплавляли у сиродутних горнах. Отримували крицю — в'язку. масу, яку для надання твердості проковували, варили кілька разів. Існувало вже до 20 видів ковальських виробів: знаряддя праці, воєнне спорядження, побутові речі тощо.

Провідними галузями були металургія та обробка заліза.

У багнистих околицях, головно на Поліссі, була у нас залізна руда, яку з дуже давніх часів почали обробляти на всяке знаряддя. Відбулася спеціалізація ковальської справи. За даними археологічних досліджень, налічувалося до 150 видів виробів із заліза і сталі. Ковач, кузник, кузнець — це три давні назви коваля.

З ковальського знаряддя згадується наковальня (кувадло), молот, кліщі і ковальський міх. «Не вогонь розжарює залізо, але подув міха», — каже Данило Заточник. Залізні вироби були дуже різнорідні: сокири, топори, долота, свердла, пили, мотики, рискалі, ножі, цвяхи, шила, голки, вудки, замки, коси, серпи, рала, всякого роду зброя. Кували не тільки залізо, але й інші метали. Найбільше знайдено предметів для ведення сільського господарства — сокир, серпів, кіс, наральників, лопат, ножів, цвяхів, підків, кресал, пряжок, замків, ключів, гаків, обручів. Важливе місце займало виготовлення зброї, кольчуг.

При виробленні залізних і сталевих речей застосовували зварювання, карбування, різання, обпилювання, полірування, паяння. Проводилися наварювання сталевих лез і термічна обробка заліза. Існувало до 16 спеціальностей ремісників з обробки заліза і сталі. » Згодом поширилася по Україні також умілість відливати метал. Потім розвивається й дзвонарство. У перші християнські часи не вживали в нас дзвонів, а тільки била, або клепала, — дерев'яні або металеві плити, по яких били молотком. Дзвони перший раз в Україні згадуються в Путивлі 1146 р.: князь Ізяслав забрав «колоколи» з церкви Вознесіння.

Але у Новгороді Великім дзвони були вже 1066 р., певно, й до нас вони прийшли скорше. Що у нас виливали дзвони — про це оповідає виразно Галицьковолинський літопис 1259 р. Давньоруські ремісники досягли високої майстерності в ливарній справі, центрами якої були Київ, Львів, Володимир, Галич і Холм. За словами літописця, в Холмі для церкви Святої Богородиці майстри вилили поміст з міді й чистого олова, що "блищав, як дзеркало". Для цього храму частину дзвонів привезли з Києва, а решту вилили на місці. За наказом волинського князя Володимира Васильковича було вилито мідні двері для церкви в Любомлі.

Answer 2

Будівельне діло за часів Київської Русі

Будівельне діло в Київській Русі було важливою галуззю, яка відігравала значну роль у розвитку міст та сіл. У цей період було зведено багато будівель, які слугували різним цілям, включаючи релігійні, оборонні, житлові та господарські споруди.

Релігійні споруди: Одним з найважливіших видів будівель в Київській Русі були церкви та монастирі. Церкви були центральними місцями релігійного життя та культури. Вони зводилися з дерева або каменю та мали різні архітектурні стилі, такі як руський стиль, битий камінь та інші. Найвідомішими прикладами церковної архітектури Київської Русі є Софійський собор у Києві та Переяславська церква в Переяславі-Хмельницькому.

Оборонні споруди: У зв'язку з постійними загрозами з боку ворожих племен та народів, оборонні споруди були необхідними для захисту міст та селищ. Одним з найвідоміших прикладів оборонних споруд Київської Русі є Києво-Печерська лавра, яка мала міцні стіни та вежі для захисту від ворогів.

Житлові будівлі: Житлові будівлі в Київській Русі були зазвичай зведені з дерева та мали просту конструкцію. Основною формою житлової будівлі була хата, яка складалася з однієї кімнати та печі для опалення та приготування їжі. Більші будинки належали багатшим людям та мали більше кімнат та зручностей.

Господарські споруди: Господарські споруди включали стодоли, амбари, стайні та інші будівлі, які використовувалися для зберігання зерна, худоби та інших сільськогосподарських продуктів.

Загальні риси будівельного діла: У будівельному ділі Київської Русі використовувалися різні технології та матеріали. Дерево було основним будівельним матеріалом, оскільки було широко доступним та легким у обробці. Камінь також використовувався для зведення церков та оборонних споруд. Крім того, використовувалися глина, солома та інші матеріали.

Заключні слова: Будівельне діло в Київській Русі було розгалуженою та розвинутою галуззю, яка відігравала важливу роль у розвитку міст та сіл. Релігійні, оборонні, житлові та господарські будівлі були невід'ємною частиною життя та культури того часу.