Question

1. Назвіть державу, з якою Богдан Хмельницький почав дипломатичні переговори після підписання Зборівського договору. 2. Розташуйте події в хронологічному порядку: - облога Жванця; - укладення Білоцерківського договору; - битва під Батогом; - Переяславська рада; - битва під Берестечком; - похід козацького війська на чолі з Тимошем Хмельницьким до Молдавського князівства, під час якого він загинув. 3. Вкажіть головну причину поразки козацького війська у битві під Берестечком та назвіть козацького ватажка, якого під час битви у відсутність Б. Хмельницького обрали наказним гетьманом. 4. Яке воєводство залишилось під владою Б. Хмельницького після підписання Білоцерківського договору? 5. Яку перемогу козаків над польськими військами сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами у битві при Каннах? 6. Чому "Березневі статті", підписані Б. Хмельницьким у 1654 р., не були рівноправним договором між Військом Запорозьким та Московською державою?

Answer 1

Ответ:

1651 року Річ Посполита (РП) після Зборівського миру відновила воєнні дії проти козацької України. Однак через поводження хана Іслам-Ґірея, котрий, можливо, не хотів допустити розгрому Речі Посполитої, Богдан Хмельницький змушений був відмовитися від активних наступальних дій (понад 10-11 місяців[уточнити]). Козацька армія маневрувала в районі Тернополя — Озерної — Колодного), що дозволило королю Яну Казимиру провести військо (близько 90-100 тисяч жовнірів, шляхтичів і 100 тисяч озброєних слуг) до Берестечка й до 25 червня переправити його через річку Стир. Лише дочекавшись у середині червня прибуття хана з 30-40 тис. воїнів, гетьман негайно вирушив у похід. Не знаючи про це, 27 червня поляки подалися до міста Дубно, і, коли їхній авангард уже подолав 7-8 км, стало відомо про наближення українців. Тоді було вирішено повернутися до табору під Берестечком. Ранком наступного дня почалися сутички війська РП з кримськими татарами (українських кіннотників було небагато), які й розпочали Берестецьку битву.

Answer 2

1. Після підписання Зборівського договору, Богдан Хмельницький почав дипломатичні переговори з Московською державою. [[1]]

2. Хронологічний порядок подій: - Переяславська рада - облога Жванця - битва під Берестечком - битва під Батогом - укладення Білоцерківського договору - похід козацького війська на чолі з Тимошем Хмельницьким до Молдавського князівства, під час якого він загинув. [[2]]

3. Головною причиною поразки козацького війська у битві під Берестечком була відсутність Богдана Хмельницького, який був обраний наказним гетьманом. Козацьке військо не мало єдиного керівництва та стратегічного планування, що призвело до дезорганізації та поразки в битві. [[3]]

4. Після підписання Білоцерківського договору, під владою Богдана Хмельницького залишилося Київське воєводство. [[4]]

5. Перемогу козаків над польськими військами у битві під Жовтими Водами в 1620 році сучасники порівнювали з перемогою карфагенського полководця Ганнібала над римлянами у битві при Каннах. [[5]]

6. "Березневі статті", підписані Богданом Хмельницьким у 1654 році, не були рівноправним договором між Військом Запорозьким та Московською державою через те, що вони встановлювали певні обов'язки та залежність Війська Запорозького від Московської держави. Договір передбачав, що Військо Запорозьке стає відділом Московської держави та зобов'язується служити їй у військових справах. [[6]]