
Цицерон як формувались його погляди


Ответы на вопрос

Відповідь:
Форми держави Цицерон розрізняє за числом правлячих, «характером і волею того, хто править». За цими критеріями він розрізняв три прості форми правління: царська влада, влада оп-тиматів (тобто аристократія) і народна влада (тобто демократія). Кожна з них має свої переваги і недоліки. При царській владі «всі інші люди зовсім відсторонені від загального для всіх законодавства». При пануванні оптиматів «народ навряд чи може Користатися свободою», він позбавлений і участі «у спільних нарадах і у владі». При владі народу рівність стає несправедливою, «раз при ній немає ступенів у суспільному становищі».
Тому, вважає Цицерон, заслуговує схвалення четвертий вид державного правління «шляхом рівномірного змішання трьох його видів». «Благоволінням своїм, — пише він, — нас привертають до себе царі, мудрістю — оптимати, волею — народи». Ці достоїнства трьох форм правління можуть і повинні, вважає Цицерон, бути представлені в змішаній, найкращій формі держави, нейтралізувати недоліки простих його форм. Адже царська влада таїть загрозу сваволі одновладного правителя і легко вироджується в тиранію. Влада оптиматів з найкращих перетворюється у владу багатих і знатних — олігархію. Повновладдя народу, на думку Цицерона, призводить до пагубних наслідків, до «божевілля і сваволі юрби», її тиранічної влади — охлократії. Недоліки простих форм ведуть до боротьби між різними верствами населення за владу, до зміни форм влади, їх недовговічності. Достоїнства змішаної форми державного правління — у правовій рівності громадян, у міцності держави. Такими достоїнствами, вважає Цицерон, володіє сенатська республіка: царська влада тут представлена повноваженнями консулів, влада оптиматів — повноваженнями сенату, народна влада — повноваженнями Народ-*них зборів і народних трибунів. Він виступав за взаємну рівновагу влади в республіці, «рівномірний розподіл прав, обов'язків і повноважень», відстоюючи республіканські традиції і систему республіканських установ, виступав за «загальне благо», «загальну згоду» римських громадян, рішуче засуджував прагнення до особистої диктатури. Вона й покладе кінець Римській республіці
Пояснення:



Цицерон был римским философом, оратором, политиком и юристом, который оказал значительное влияние на развитие западной философии и политической мысли. Его взгляды формировались под влиянием различных философских школ, таких как стоицизм, эпикуреизм и академизм.
Цицерон был сторонником стоицизма, который учил о важности моральных ценностей, добродетелей и самоконтроля. Он также пропагандировал идею общественной службы и ответственности перед обществом. Однако, он также принимал некоторые идеи из других философских школ, таких как эпикуреизм, который учил о поиске счастья и удовольствия.
В политическом плане, Цицерон выступал за идеалы республики и противостоял тирании и деспотизму. Он призывал к соблюдению законов и конституции, а также к защите гражданских свобод. Его погляды на политику и правосудие были сильно повлияны его образованием и опытом работы в юридической сфере.
Таким образом, взгляды Цицерона формировались под влиянием различных философских школ и его опыта в политике и юриспруденции. Он выступал за идеалы морали, добродетели, общественной службы и правового государства, оказав огромное влияние на развитие политической и философской мысли в западном мире.


Топ вопросов за вчера в категории История
Последние заданные вопросы в категории История
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili