Question

Срочно!!! Треба відповісти на питання: чому лад Давніх слов'ян називають Воєнною демократією

Answer 1

Ответ:Суспільний і політичний лад антів привертав до себе пильну увагу дослідників. Зокрема, Прокопій Кесарійський писав, що антами не править хтось один, а здавна управляє ними народне зібрання, і всі справи, добрі чи лихі, вони вирішують спільно (демократія). Проте в моменти загальної небезпеки вони обирали царя («Rех»), авторитет якого визнавав увесь народ Такими вождями антів були Бож, Мезамир, Ардагаст, Мусокій, Доброгаст та ін. Воєнна здобич, контрибуції, подарунки сприяли накопиченню багатств антських вождів, що, в свою чергу, посилювало їх військову і політичну владу. Все це прискорювало майнову та соціальну диференціацію слов'янського суспільства, сприяло формуванню в ньому класових відносин.

На думку вчених, у цеп період виникає перехідна (між докласовою і класовою формаціями) форма управління суспільством, коли продовжували використовуватися деякі родові форми регулювання соціальних процесів, але вже в інтересах пануючого класу, що поступово зароджувався. Таку форму управління суспільством деякі дослідники називають військовою демократією, на стадії якої знаходилися й анти. Військова демократія містила в собі якості, властиві суспільному самоврядуванню, й водночас елементи державного ладу. В результаті посилення соціальної диференціації в союзах слов'янських племен усе більше зміцнювалася державно-правова основа, що зумовлювало поглиблення класовою поділу суспільства й утворення держави.

Объяснение:

Answer 2

Лад Давніх слов'ян іноді називають "Воєнною демократією" через деякі особливості їхньої політичної та соціальної системи.

По-перше, у Давніх слов'ян була практика колективного прийняття рішень. Рішення, що стосувалися важливих питань для громади, приймалися на загальних нарадах, де кожен представник мав можливість висловити свою думку та взяти участь у процесі прийняття рішення. Це нагадує принципи демократії, де кожен громадянин має право висловлювати свою думку та брати участь у прийнятті рішень.

По-друге, у Давніх слов'ян була виражена мілітаризація суспільства. Вони жили в постійному стані війни з іншими племенами та народами, що вимагало організації і забезпечення безпеки своєї громади. Кожен здоровий чоловік був обов'язковим учасником воєнних походів та оборони. Це призводило до того, що військова сила мала великий вплив на прийняття рішень в громаді. Воєначальники та воїни мали важливе слово в політичних питаннях, і їхні думки були чути.

Таким чином, поєднання колективного прийняття рішень та впливу воєнної сили на політику дало підстави для назви "Воєнна демократія" щодо ладу Давніх слов'ян. Проте варто зауважити, що це загальне уявлення і не можна розглядати їхню систему влади як повноцінну демократію, як ми розуміємо це поняття сьогодні.