Question

Чи можна вважати Європу основним науковим центром у середньовічному світі. Відповідь необхідно обгрунтувати.

Answer 1

Ответ:

Середньові́ччя — період європейської історії від V століття (падіння Римської імперії і Велике переселення народів) до епохи Відродження та Реформації, кінець XV століття — початок XVI століття. За усталеним часовим розподілом, раннє середньовіччя швидше відбулося у Західній Європі, аніж у Східній (близько IX–XI).

Середньовіччя як загальносвітовий період в історичному розвитку країн Азії, Північної Африки, Америки є суперечливим питанням. Зараз[коли?] панує думка, що середньовіччя як явище є суто регіональним,[джерело?] але цим словом часто користуються для опису подій, що сталися 500—1500 років тому, незалежно від регіону та своєрідностей.

Объяснение:

Мабуть правильно,якщо ні то вибачаюсь

Answer 2

Так, можна вважати, що Європа була основним науковим центром у середньовічному світі.

У середні віки європейські науки, в основному, були впливовані античною наукою греків та римлян. Зокрема, у Європі зберігалися і перекладалися твори античних учених, таких як Аристотель, Птолемей, Гален, Евклід та інші. Європейські учені також досліджували природні явища та проводили експерименти, що сприяло розвитку науки.

У Європі також було створено перші університети, що стали важливим центром освіти та науки. Університети, такі як Оксфорд, Париж та Болонський університет, надавали можливість отримати вищу освіту у різних наукових галузях, таких як медицина, філософія, математика, астрономія та інші.

Крім того, у середньовічній Європі було відомо декілька великих наукових центрів, таких як Кордова в Андалусії та Багдад у Каліфаті, але вони не могли зрівнятися з Європою за кількістю та різноманітністю наукових досягнень.

Отже, можна зробити висновок, що у середньовічній епохі Європа була основним науковим центром, який вніс значний внесок у розвиток науки та технологій.

Answer 3

У середньовічній епоці Європа не можна вважати основним науковим центром у світі. У цей період з 5-го до 15-го століть, науковий прогрес і розвиток були відносно обмеженими в Європі порівняно з іншими регіонами світу, зокрема з Арабським світом та Китаєм.

У середньовічній Європі основна увага була зосереджена на релігійних справах, а саме на християнстві та католицькій церкві. Вплив церкви на науку був сильним, і багато наукових досліджень було обмеженими або відкидалися, якщо вони не відповідали релігійним доктринам. Ідеї, які суперечили церковній доктрині, часто були заборонені або засуджувалися як єретичні.

У той час у середньовічному світі найбільший науковий прогрес і розвиток відбувався у ісламському світі, зокрема в Багдаді, Кордові, Дамаску та Кайруані. Арабські вчені здійснювали дослідження в різних галузях науки, таких як математика, астрономія, медицина, хімія та філософія. Вони зберегли та розширили знання античного світу, включаючи твори античних філософів та вчених, і внесли значний вклад у розвиток наукового методу.

Крім того, Китай також був важливим науковим центром у середньовічному світі. Китайські вчені здійснювали дослідження в таких галузях, як медицина, астрономія, філософія, а також розробили нові технології, такі як друк, компас і порох.

Отже, у конт