Question

Порівняйте економічні реформи 1953-1964 рр. з реформами другої половини 60-70 рр

Answer 1

Після усунення від влади Микити Хрущова в жовтні 1964 року економіка країни й далі була в стані кризи. Перед новим радянським керівництвом (у жовтні 1964 року першим секретарем ЦК КПРСбуло обрано Леоніда Брежнєва, а згодом головою Ради міністрів СРСР було призначено Олексія Косигіна) для його подолання було два можливих шляхи:

радикальні реформи (тобто такі, що стосуються основ соціалістичного ладу, його характерних принципів);часткові реформи (які не стосувалися основ соціалістичного ладу і спрямовувалися на пом'якшення економічної кризи, але не були здатні подолати її в цілому).

Керівництво СРСР, розуміючи необхідність здійснення економічних реформ як таких, обрало другий шлях, що в підсумку і визначило їхній крах. Пріоритет в ініціюванні, розробленні та проведенні реформ належав голові Ради міністрів СРСР Олексієві Косигіну.

Передбачалося, що реформи забезпечать подолання традиційних для наявної моделі радянської економіки недоліків, основні з яких зводилися до такого:

поглиблення диспропорцій у розвитку галузей господарства;збільшення капіталовкладень при їхній низькій віддачі;неефективне використання виробничих фондів;наявність великої кількості незавершених об'єктів у промисловому і цивільному будівництві;низька ефективність сільськогосподарського виробництва, значне відставання за темпами розвитку від промисловості всього аграрного сектору;невідповідність між зростанням зарплати і продуктивності праці;масовий випуск товарів, що не знаходили збуту;відсутність дійсних матеріальних стимулів для підвищення продуктивності праці та якості продукції, що випускається.

Answer 2

Економічні реформи, які проводилися в СРСР в 1953-1964 роках та другій половині 60-70 рр., були різними за своєю спрямованістю та результативністю.

У 1953-1964 роках, за часів керівництва Хрущова, були започатковані реформи, які спрямовувалися на підвищення продуктивності праці, розвиток науки та техніки, поліпшення життєвого рівня населення, а також зниження адміністративних бар'єрів для підприємців. Найвідоміші з цих реформ - це "відлига", відмова від культу особи, децентралізація керування, збільшення питомої ваги науки та техніки в економіці, перехід на збільшення обсягів виробництва, замість збільшення їх вартості. Проте, насправді, багато з цих реформ були частковими та недостатньо ефективними, оскільки влада продовжувала зберігати велику контрольну функцію над господарством та підприємствами. Невідповідність між проголошеними реформами та їх реалізацією привела до зупинки економічного зростання в кінці 50-х років та до кризи середини 60-х років.

У другій половині 60-70 рр. СРСР переживав нову хвилю реформ. Один з центральних елементів цієї реформи була більша економічна свобода, деякий вибір населення та підприємницької ініціативи. Наприклад, була створена система планування та обліку, яка мала забезпечити більшу відповідність між попитом та пропозицією,