Question

Користуючись електронною конфігурацією гідрогену, оксигену та сульфуру, роз'яснить, чому вода рідина, а сірководень газ, хоча останній важчий.​

Answer 1

Ответ:

Різниця в фазовому стані води та сірководню, несмотрячи на те, що сірководень важчий за воду, обумовлена молекулярною структурою інтермолекулярних взаємодій.

Електронна конфігурація водню (H) має один електрон у зовнішньому енергетичному рівні, а для оксигену (O) - восьмий електрон також у зовнішньому енергетичному рівні. Коли атоми водню та оксигену зв'язуються, вони створюють молекулу води (H2O).

Молекула води має полюсну природу. Оксиген має більшу електроотрицательність, ніж водень, тому відбувається декілька електронних зсувів у бік кисню, утворюючи додатковий зарядовий центр близько кисню. Це створює полюсний диполь в молекулі води, де кисень негативно заряджений, а водень позитивно заряджений. Ці полюсні диполі створюють міжмолекулярні взаємодії, такі як водневі зв'язки, які відповідають за багато основних властивостей води.

Сірководень (H2S), незважаючи на свою вагу, має подібну електронну конфігурацію до водню і теж може утворювати водневі зв'язки. Однак, сірководень має меншу електроотрицательність, і відбувається менший зсув електронів у бік сірку, порівняно з оксигеном у водній молекулі. Це призводить до менш сильних міжмолекулярних взаємодій в сірководню.

Як результат, водневі зв'язки в молекулі води є сильнішими, що робить воду рідиною при кімнатній температурі та атмосферному тиску. Сірководень, хоч і важчий, має менші міжмолекулярні взаємодії, і тому він залишається у газоподібному стані при кімнатній температурі та атмосферному тиску.

Объяснение:

Answer 2

Вода і сірководень мають різні фізичні властивості з причини їхньої молекулярної структури та міжмолекулярних сил притягання.

Вода (H2O) є рідиною при кімнатній температурі через наявність водневих зв'язків між молекулами. Водневі зв'язки виникають між атомами води, коли електронна пара одного водню притягуєся до електронної пари іншого водню. Це забезпечує певну структуру молекул води і зумовлює високу енергію зхіднішня вода. Водневі зв'язки також забезпечують більшу густину молекул води порівняно з молекулами газів, що призводить до утворення рідкого стану речовини.

Сірководень (H2S) має газоподібний стан при кімнатній температурі, незважаючи на те, що має більшу молекулярну масу, ніж вода. Це пояснюється тим, що молекули сірководню не можуть утворювати належних і стабільних міжмолекулярних зв'язків, як водневі зв'язки в воді. Замість цього, молекули сірководню мають слабкі міжмолекулярні сили притягання, такі як дисперсійні сили Ван-дер-Ваальса. Ці сили набагато слабші, що дозволяє молекулам сірководню мають достатньої енергії рухатися достатньо швидко, щоб перебороти силу притягання і знаходитися у газовому стані.

Отже, рідкість води і газоподібний стан сірководню обумовлені різними властивостями їхніх молекулярних структур, а саме наявністю водневих зв'язків у воді, які дають рідинний стан, і слабких міжмолекулярних сил притягання у сірководню, які дозволяють йому перебувати у газоподібному стані.