Question

1. чому температура плавлення води значно менша, ніж графіту? 2. чому за твердістю лід істотно поступається алмазу?

Answer 1

Ответ:

Температура плавлення води (0 °C) значно менша, ніж графіту (4000 °C), через різну молекулярну структуру цих речовин. Вода має полімерну структуру, в якій молекули H2O зв'язані між собою за допомогою водневих зв'язків. Ці зв'язки стабілізують молекули води і утруднюють їх рух, що призводить до зниження її температури плавлення. Враховуючи цю структуру, вода має високу теплоємність і велику теплоту плавлення.

Натомість, графіт має сітку вуглецевих атомів, що утворює шари, які слабо взаємодіють між собою. Внаслідок цього, атоми графіту мають вільну рухливість та низьку енергію взаємодії. Ця слабка взаємодія призводить до високої температури плавлення графіту.

2) Причина, чому лід істотно поступається алмазу за твердістю, полягає в їхній кристалічній структурі.

Лід має гексагональну кристалічну структуру, в якій молекули води розташовані у вигляді об'єднаних шестикутних кілець. Інтермолекулярні зв'язки між молекулами води є слабкими водневими зв'язками. Це призводить до того, що лід є речовиною, яка може легко ламатися або танути при підвищенні температури.

Алмаз же має кристалічну структуру, в якій атоми вуглецю сполучені міцними ковалентними зв'язками. Кожен атом вуглецю сполучений з чотирма сусідніми атомами, утворюючи твердий кристал з тривимірною структурою. Така структура надає алмазу значно вищу твердість і міцність порівняно з льодом.

Отже, відмінність у кристалічній структурі та міжатомних зв'язках робить алмаз набагато твердішою речовиною, ніж лід.

Объяснение:

2

Answer 2

1. Температура плавлення води значно менша, ніж температура плавлення графіту, через різницю в хімічній структурі та міжмолекулярних силах цих речовин. Вода (H2O) має полюсні молекули, що взаємодіють між собою за допомогою водневих зв'язків. Ці зв'язки роблять молекули води більш стабільними, але водневі зв'язки води також ускладнюють рух молекул води одна відносно одної. Ця ускладненість руху молекул призводить до того, що для плавлення води необхідно велику кількість тепла.

Графіт, з іншого боку, складається з атомів вуглецю, які утворюють площини. Між цими площинами відсутні сильні хімічні зв'язки, і графіт легко розшаровується. Ця внутрішня структура графіту робить його менш стійким до впливу тепла, тому температура плавлення графіту вища, ніж у води.

2. Твердість льоду і алмазу визначається їхньою кристалічною структурою та зв'язками між атомами.

• Лід має водневі зв'язки між молекулами води. У твердому стані ці зв'язки формують кристалічну мережу, але вони мають деяку рухливість, що робить лід менш твердим. Цей рух водневих зв'язків дозволяє льоду бути менш щільним і менш твердим, ніж багатьом іншим кристалічним речовинам.

• Алмаз складається з атомів вуглецю, які утворюють тривимірну кристалічну структуру, де кожен атом вуглецю сполучений з чотирма іншими атомами вуглецю сильними ковалентними зв'язками. Ця структура робить алмаз дуже твердим і однією з найтвердіших природних речовин.

Отже, твердість льоду і алмазу зумовлена різницею в структурі і хімічних зв'язках між їхніми атомами.