Question

Написати твир про свою вулицю Шевченко​

Answer 1

Ответ:

   Привіт! Я, Павлюк Тетяна. Я живу на вулиці Шевченка. Обабіч вулиці розкинулись гарно доглянуті будинки, городи, фруктові сади. На моїй вулиці живуть працьовиті люди. Часто на вулиці можна побачити перехожих, велосипедистів та проїжджають машини. Вулиця простора, асфальтована. А носить вона ім'я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Кожна вулиця має свою історію. Вулиця Шевченка одна з найдовших і головних вулиць села Клубівці. Вона пролягає від Могили борців за волю України до нашої церкви Святої Покрови Божої Матері.

 

<    Колись на вулиці Шевченка була найстаріша школа, у війну 1944 року вона згоріла. Про це написано у книзі Йосипа Карпіва "Клубівці". На вулиці є давня каплиця, побудована цілителькою Доркою Лужною. А біля каплиці була читальня "Просвіти". Нашій церкві цього року буде 110 років, біля церки є сільське кладовище. Вулиця Шевченка веде до лісу, в якому є криївка УПА, в уровищі "Провал".

   Багато цікавого матеріалу про вулицю Шевченка довідалися у секретаря Клубовецької сільської ради Марії Іванівни Пронюк. На вулиці Шевченка є 65 дворів. Біля старого мосту, який перетинає беріг, вулиця розгалужується на два крила. Також до вулиці Шевченка належать будинки, які знаходяться за колією, а також резиденція, де зараз орендують приміщення під реабілітаційний центр для воїнів АТО. Колія має назву Стара колія (без проживаючих).

   На вулиці Шевченка в обійсті Старчука Йосипа збереглися найстаріші дерева, посаджені ще за панщини. Вулиця стара і основна. Тут жили перші поселенці села Клубівців. Фотографія старої хата, яка вміщена у книзі Й. Капіва з вулиці Шевченка (1800 року).

   Колись у 1946 році на вулицю Шевченка поселено багато переселенців із Костяшинців, їм виділені гарні землі. На вулиці був пам'ятний знак про Ярославу Євчук.

   Найстаршими мешканцями вулиці Шевченка є: Івасюк Ганна Дмитрівна (1931 р.н.), Берладин Євгенія Стахівна, Шешурак Михайлина Іванівна, Лещук Михайлина Йосипівна, Пронюк Петро Дмитрович з 1935 року. 

   По нашій вулиці всі поспішають до Божого храму, молоді пари йдуть брати шлюб, несуть немовлят охрещувати, пhовожають в останню дорогу. У серпні 2012 року по нашій вулиці пройшло 500 паломників прощі мігрантів "Самбір-Зарваниця".

   На вулиці встановлені вказівники, які ведуть до клубовецької криївки УПА, приїжджає багато екскурсій. Також грибники поспішають до лісу.

   Ця вулиця дуже важлива в житті нашого села.

Answer 2

Моя вулиця Шевченка – це тихий куточок в моєму рідному місті, де кожен камінчик має свою власну історію, а кожен будинок зберігає в собі спогади минулих років. Це місце, де час розтановується на лаврах спокою, де відчувається тепло родинного вогнища.

Вранці вулиця прокидається під спів зранку пташок, які своїми дзвінкими трелями нагадують про новий день. Великі дерева, висаджені багато років тому, лагідно похитують гілками, неначе ласкаво обіймаючи своїх жителів.

Шевченка – це вулиця, де кожен двір – це маленький світ, а кожне подвір'я – невелика історія. На подвір'ях розцвітають яскраві квіти, а домашні кущі троянд вкривають сусідні фасади рожевим килимом. Аромат квітів змішується з запахом свіжоскошеної трави, створюючи неповторну атмосферу.

Увечері вулиця Шевченка перетворюється на казкове місце. Вогні вікон мерехтять як зірки на небі, а світлові ланцюги, розтягнуті вздовж вулиці, надають їй святковий вигляд. Сусіди збираються на лавочках перед будинками, діти грають у теніс на асфальті, а дорослі насолоджуються спокоєм і розмовами на свіжому повітрі.

Вулиця Шевченка – це не лише ряд будинків і дерев. Це місце, де кожен знає іншого, де допомагають один одному, де відбуваються святкові заходи та традиційні події. Це вулиця, яка зберігає тепло домашнього вогнища в серці кожного мешканця.

Тут кожен камінчик має свою історію, а кожен будинок – своє обличчя. Моя вулиця Шевченка – це місце, де час сповільнює свій біг, а серце відчуває себе дома.