Question

В яких випадках можливе переливання крові батьків їхнім дітям?​

Answer 1

Найбільше трапляється людей з другою та третьою групою крові, рідше – з першою, ще рідше – з четвертою. Та якщо раніше побутувала думка, що четверта група – найрідкісніша, то нині над цим варто замислитися, адже таких „рідкісних“ вже досить таки багато. І якраз ті, у кого ця група крові, є універсальними реципієнтами – їм для переливання підходить кров будь-якої групи. А от перша є універсальним донором – вона підходить всім. Та у медицині намагаються дотримуватися такого принципу: переливати донорську кров реципієнту з такою ж групою.

Answer 2

Переливання крові від батьків до дітей можливе у деяких випадках, але є деякі обмеження і особливості, які варто враховувати. Вам слід звернутися до фахівця з медичної гематології або іншого відповідного лікаря для отримання точної інформації, оскільки кожен випадок може вимагати індивідуального підходу.

Ось деякі загальні сценарії, в яких переливання крові від батьків до дітей може бути використано:

1. Кров від батьків для лікування хвороб крові: - Якщо дитина має ураження крові, таке як аплазія кісткового мозку або вроджена анемія, можлива трансплантація кісткового мозку або периферичної крові від одного з батьків.

2. Лікування гемофілії: - У деяких випадках, коли дитина страждає від гемофілії або інших захворювань, пов'язаних із зниженою здатністю згортання крові, переливання факторів згортання крові від батьків може бути розглянута як метод лікування.

3. Лікування імунодефіцитних станів: - У випадках, коли дитина має вроджений імунодефіцит або інші хвороби, пов'язані зі зниженою функцією імунної системи, переливання лімфоцитів або імунних клітин від батьків може бути розглянута.

4. Лікування генетичних хвороб: - У випадках, коли дитина має генетичні захворювання крові, які можуть бути лікувані за допомогою генетично модифікованих клітин, переливання клітин або генетична терапія від батьків може бути розглянута як опція.

Важливо відзначити, що процеси такі як трансплантація кісткового мозку або лімфоцитів є складними і можуть мати певні ризики та обмеження. Лікарі повинні провести детальну оцінку ситуації, здійснити відповідні дослідження та визначити, чи такий метод лікування є доцільним та безпечним для конкретного випадку.