Вопрос задан 12.05.2019 в 02:46. Предмет Українська література. Спрашивает Балезина Валерия.

. Напишіть твір-мініатюру за поданим початком. Дайте назву твору. Ви вірите, що «у природи нема

поганої погоди»? Що в кожної пори є свої неповторні зваби й принади? Навіть сувора зима привітна своїми білими снігами і збадьорюючими морозцями. Спробуймо ж помітити привабливе у місяця, який стоїть на зламі осені й зими, – листопада…
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Фёдорова Алина.
Ви вірите, що «у природи нема поганої погоди»? Що в кожної пори є свої неповторні зваби й принади? Навіть сувора зима привітна своїми білими снігами і збадьорюючими морозцями. Спробуймо ж помітити привабливе у місяця, який стоїть на зламі осені й зими, – листопада. У листопаді постійно міняється погода:то дощ паде, то сонце світить. Коли йде дощ, то не сильно хочеться виходити на вулицю. Але є і свої плюси в цій погоді. Можна сісти на вікно і почитати книгу. А коли дожь закінчиться, то так приємно вийти на вулицю і подихати свіжим повітрям.А коли світить сонце, можна вийти в парк на прогулянку. Загалом, немає поганої погоди. І я в це вірю.
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Твір-мініатюра: "Листопадові мелодії"

Листопад, пора, коли природа змінюється, а з нею змінюється й наше сприйняття світу. Холодний вітер обіймає кожен куточок землі, віддзеркалюючи свою суворість у поглядах перехожих. Але серед цієї суворості, серед холоду та зимового спокою, ховається щось особливе - листопад.

Листопад, як музикант, грає свою відмінну мелодію, коли тонкий шелест опадаючих листків змішується з запахом сухого листя. Він розносить цю музику по вулицях і парках, нагадуючи про неповторну красу природи. Листопад - це час, коли дерева гублять своє покривало, розкриваючи перед нами свою голу сутність. І хоча на перший погляд вона може здатися сумною, але вона також є символом природного циклу, вічного змінювання.

Листопад - це час, коли небо вкривають сірі хмари, що проливають дощові сльози на землю. Але навіть у цих дощових сльозах є своя магія. Вони звучать як ніжні ноти меланхолії, відгукуючись у душі кожного, хто готовий сприйняти їх. Краплини дощу летять граціозно, намагаючись зірвати останні листки з гілок, але водночас вони забезпечують життя, пробуджуючи в природі нові сили.

Листопад також відкриває нам дорогу до зимової казки. Всім відомо, що зима - час див і магії. Листопад же - це останній акорд осінньої симфонії, який відгукується у наших серцях. Він підготовлює нас до зустрічі з новими враженнями та новими емоціями.

Тож, незважаючи на холод та суворість, листопад має свої неповторні зваби й принади. Він вчить нас приймати зміни, цінувати кожен момент і бачити красу в навколишньому світі. Ми можемо бути свідками цієї природної симфонії, яка розповідає нам про вічність і неповторність.

Твір-мініатюра: "Листопадові мелодії"

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Твір-мініатюра: "Листопадна атмосфера"

Листопад. Цей місяць завжди сприймався мені як перехід між осінню та зимою. І коли ранковий туман обгортає місто, а дерева розпускають свої краплисті листки різних відтінків жовтого та червоного, я вічно замислююсь про те, як природа може бути такою вродливою навіть у холодні часи.

Незліченні стежки, вкриті опадаючим листям, ваблять гуляти та приємно шурхотіти під ногами. Магія усе навколо. Струмочки, які крихкими водопадами спадають з вершин високих сук, наповнюють повітря атмосферою своєї прозорості та дивовижності. А сонце, що скрізь пробивається крізь хмари, словно прагне зігріти кожну людину своїм ніжним промінням.

Листопадні дні вміють бути холодними, але виграшно компенсують все це затишними вечорами. Зіткнувшись з викликом зимового холоду, якого значно прибуває у цій порі року, ми шукаємо затишку серед утоптаного снігу. Виходячи на природу вони здатні забути про короткі дні та невпинні метелики. Кришталевий сніг прикрашає дахи будинків та гілки дерев, а морозець кладе свої ледь відчутні цюші на обличчя. Здається, що кожна краплина снігу – це твір мистецтва, а кожен морозець – чаруючий вінок, що огортає матусять природу своїм прохолодним барвистим приховуванням.

Отже, ми маємо віру у те, що в природі немає поганої погоди. Кожна пора року має свої особливості, свій колорит та свою принаду. Листопад – це один з таких чарівних місяців. Він дарує нам неповторні переживання, сповнені затишку та холодної краси. А я дарую цьому твору і назву "Листопадна атмосфера".

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос