Question

Можно твір на тему : Дитинство щоденне відкриття світу

Answer 1

Дитинство — це прекрасний час, коли серце відкрите для нових почуттів, душа — для нових вражень. Таким цікавим, безмежно таємничим, непізнаним видається навколишній світ. У кожної речі в хаті є своя історія, свій голос, свій характер. А що вже говорити про річечку, ручаї, хмари, дерева, листя на них, увесь той багатоголосий народ жаб, риб, кузьок, мурашок, метеликів! Будь— який їхній порух — це вияв великого життя природи, який тільки треба побачити — і ти пірнеш у країну пригод і мрій. Саме такими невтомними, уважними спостерігачами є діти.

Безпосередні дитячі враження від загадкового навколишнього світу яскраво передав у повісті "Звук павутинки" В. Близнець. Головний герой твору — хлопчик Льонька, його мрії та фантазії. Автор присвятив повість "трав'яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці — найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві". Повість складається з дев'яти коротких фрагментів-спогадів, кожен із яких має свій сюжет. Тільки в тих, у кого є мрія, бажання пізнавати світ, є свій Срібний чоловічок, що дзенькає й бумкає, свій Буме, Сопуха.

Найменший порух не залишається поза увагою юного дослідника. Він уміє дивитися "сонячне кіно". Мати думає, що вранці Льонька спить, і зачиняє віконниці, а хлопець спостерігає крізь маленьку дірочку, як живе своїм життям мікроскопічний світ Вишневих Пушинок, вишневого пилу... Герой помічає, які вони чемні й поважні; гуртом, поволеньки виступають із темряви маленькі живі клубочки. Він уявляє, як їх все більше й більше прибуває на світлу галявину, і кожна Пушинка обходить своїх подруг, низенько присідає й каже: "Вишневих снів тобі, сестро!" У чорній пір'їні Льонька може побачити піратське судно на чолі з капітаном-розбишакою Вирвизубом, що хоче взяти в полон Пушинок. Багата уява хлопчика малює яскраві сцени баталій, у яких беруть участь невидимі звичайному оку герої.

Льонька дає ім'я Бумс своєму Срібному чоловічку. Хлопцю хочеться "взяти Бумса в руки, роздивитися, похукати на нього, погладити крильця. А може, й сховати в коробку...", але раптом він пригадує, як минулого літа спіймав метелика і, хоч той і пручався, посадив його до коробки, сховав і забув. А метелик загинув, перетворився на порох. Ми бачимо, як Льонці шкода метелика, хлопець зрозумів, що то він убив бідолаху, і робить правильний висновок: "Для чого вбивати живе?"

Здавалося б, зовсім ще дитина, Льонька цілком дорослий у своїх розмірковуваннях, він здатний відрізнити добре від поганого, розуміє ціну справжньої дружби. На річці хлопчик зустрічає важко хворого вченого Адама. Льоню вражає, що Адам так само вміє бачити невидиме, розмовляти з листочками, річкою, будувати кораблики й греблю. Дорослий чоловік на межі смерті стає чутливим до навколишнього світу, стає дитиною. І коли Адам не може більше підвестися, бо хвороба насідає на нього з новою силою, Льонька втрачає друга, якого тільки-но полюбив. А хлопцю так потрібний однодумець, із яким можна було би гратись, робити нові відкриття!

До смертельно хворого Адама його надовго не пускають, найкращого друга — собаку — вбив Глипа, і в уяві Льоньки з'являється образ дівчинки Ніни, такої знайомої й загадкової водночас. Вона — ніби місток між хлопчиком і Адамом, між дитинством і дорослим життям. Ніна розповідає про Адама, навіть читає листи. Вона завжди припливає в човнику нізвідки й відпливає в нікуди. Але вона надзвичайно важлива для хлопця, він чекає на неї, аби просто поговорити про життя. На прощання Ніна говорить, що й він так само забуде про неї, як і всі ті друзі, які вже виросли і більше не вміють мріяти, фантазувати, бути справжніми.

Востаннє дівчина сідає в човник і відпливає у вирій. Герой сам не може збагнути, чи була вона насправді, чи може, він сам її вигадав. Ми розуміємо, що розставання з Ніною, кінець літа символізують перехід до дорослого життя, але сподіваємося, що Льонька на все життя збереже в пам'яті літні дні, не втратить уміння мріяти й слухати "павукове радіо" природи.

Answer 2

Заголовок: Дитинство: щоденні відкриття світу

У великому світі дорослі не завжди здогадуються, що для дитини навіть найпростіша річ може стати справжнім відкриттям. Дитинство – це період, коли кожен день наповнений чудесами і новими враженнями. Це час, коли кожне маленьке відкриття стає джерелом радості та натхнення.

Одним з найперших відкриттів в дитинстві є відчуття світу навколо. Малюк, тільки народившись, починає дивитися на оточуючі його предмети, слухати звуки, відчувати різні текстури. Кожна нова річ або явище – це маленький крок до розуміння світу. Для дитини кожен день – це маленька подорож у незвідані горизонти.

Поступово, дитина розвиває свої спостереження та здатність розрізняти різні предмети. Вона розуміє, що кожен предмет має свою назву, форму, колір та функцію. Кожне нове слово, яке вона вивчає, відкриває перед нею новий шар знань і розуміння.

Однак, дитинство – це не лише розумові відкриття, а й емоційні та соціальні. Діти навчаються взаємодіяти з іншими, розуміти свої почуття та почуття інших людей. Вони відкривають для себе різноманітні емоції – радість, смуток, страх, любов. Це допомагає їм розуміти себе та оточуючих, а також створювати міцні стосунки з іншими людьми.

Дитинство також сповнене відкриттів у сфері творчості. Кожна картинка, яку дитина малює, кожна пісня, яку вона співає, кожна іграшка, яку вона створює – це маленькі шедеври, які вона сама здатна створити. Це ще один спосіб відкрити світ для себе та збагатити його своїм власним творчим дотиком.

Таким чином, дитинство – це період щоденних відкриттів світу. Від початкових спостережень навколо до розуміння емоцій та творчих звершень, кожен день дитини – це можливість дізнатися щось нове, відчути радість від навчання та розширити свій світогляд. Дитинство – це час, який варто пам'ятати і цінувати, оскільки саме тоді ми відкриваємо світ для себе з повним натхненням та цікавістю.