Вопрос задан 26.02.2019 в 02:24. Предмет Українська література. Спрашивает Котов Никита.

Твір Утвердження сили народного духу в поемі Котляревського Енеїда

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Яковлева Оля.
УТВЕРДЖЕННЯ СИЛИ НАРОДНОГО ДУХУ В ПОЕМІ ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО "ЕНЕЇДА"Поема І. П. Котляревського «Енеїда» побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем'я без своєї мови, яке живе на «окраїні» Російської імперії. Котляревський же, написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, засміялася своєю рідною мовою. Вже з перших рядків твору ми потрапляємо в дивосвіт українського життя і національного характеру: Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак, Удавсь на всеє зле проворний, Завзятіший од всіх бурлак. Винятково важлива місія судилася І. П. Котляревському — творити й утверджувати літературну мову на народнорозмовній основі. Бо ж не було до нього великих творів, написаних живою мовою українського народу. І цією мовою автор «Енеїди» заговорив про народ, що має свої традиції, свою культуру. І. П. Котляревський, розповідаючи начебто про античний світ, зображує життя козаків, звичаї українського суспільства другої половини XVIII століття, наснажує поему неповторним українським колоритом. Так, оті козаки-троянці дуже люблять гарну народну пісню: Про Сагайдачного співали, Либонь, співали і про Січ, Як в пікінери набирали, Як мандрував козак всю ніч. А який щирий сміх викликають у нас олімпійські боги, богині, цариці, яких автор переодягнув в український простий одяг — вони в спідницях і очіпках, у кунтушах, хустках і чоботях. Хіба не смішною є картина, коли Юнона «мчалась, як оса», до бога вітрів Еола: Впрягла в ґринджолята павичку, Сховала під кибалку мичку, Щоб не світилася коса. Але, посміявшись досхочу над героями поеми і їхніми пригодами, ми все-таки задумуємося про речі дуже серйозні. Подавши в перших двох частинах своєрідну енциклопедію побуту, звичаїв і вірувань, письменник показав, що українці мають давній родовід і глибоке національне коріння. Іван Котляревський не просто заговорив про український народ, а заговорив про його найславетніші часи — добу Гетьманщини, тобто державності, відображаючи козацьку славу своїх предків. Тільки національно свідомий митець, який дбав про збереження мови, звичаїв, традицій і взагалі національної самобутності рідного народу, міг написати такі рядки: 

Но тільки щоб латинське плем'я 
Удержало на вічне врем'я 
Імення, мову, віру, вид. 

Отже, заговоривши про український народ, його історію, І. П. Котляревський не лише утверджував цей народ як націю, а й відстоював його майбутнє
0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Поема "Енеїда" Івана Котляревського - це великий твір, написаний українською мовою в 18 столітті. Це епічна поема, яка поєднує в собі елементи класичної античної епіки і національно-патріотичної тематики.

Одним із ключових тематичних вузлів "Енеїди" є відзначення сили народного духу. Це виявляється на кількох рівнях твору:

1. Відтворення епічного героїзму: Котляревський, застосовуючи традиції класичної античної епіки, відтворює образи героїв, які мають величезний духовний потенціал та героїчні якості. Головний герой, Енея, порівнюється з українськими козаками, що вражають своєю силою, відвагою та рішучістю.

2. Сатира та гумор: Котляревський використовує гострий гумор і сатиру для підкреслення внутрішнього духу свого народу. Він іронізує над суспільством свого часу, створює комічні образи, але при цьому виявляє патріотичний настрій та віру в силу українського народу.

3. Відтворення мовної сили: Котляревський вибрав українську мову для свого твору, піднімаючи її до рівня величезної культурної та епічної спадщини. Його вибір мови був не лише художнім рішенням, а й актом національного протесту та визнання власної національної ідентичності.

4. Відзначення історичного спадку: У "Енеїді" відчутно вплив історичних подій та культурних традицій на формування національного духу. Котляревський, використовуючи епопею як форму вираження, прославляє минуле свого народу та його витоки, піднімаючи національний героїзм.

В цілому, "Енеїда" Котляревського є яскравим прикладом твору, що утверджує силу національного духу, висвітлюючи героїзм, сміх і глибокий патріотизм українського народу. Твір визначається глибоким віртуозним використанням мовних, культурних і історичних елементів для створення неповторної і вражаючої картини українського духу.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос