Question

Твір на тему: мої пригоди з іваном силою

Answer 1

Прототипом образу Івана Сили стала реальна людина — Іван Фірцак (сценіч­не ім’я — Кротон), якого на Закарпатті знають усі. Кротон довгі роки виступав із цирком, і своїми силовими номерами дивував усіх. Глядачі десятків країн апло­дували атлетові, але, повернувшись на Україну, він змушений був виживати і за мізерну плату влаштовувати імпровізовані «гастролі» у дворах.

На жаль, ми такий народ, який не цінує своїх героїв, коли вони живі, але до­бре, що хоч і через сорок років після смерті богатиря про нього згадали небайдужі до історії країни люди. А те, що Іван Фірцак належить історії України, ні в кого не викликає сумнівів, адже протягом багатьох років він прославляв нашу країну у світі.

«Неймовірні пригоди Івана Сили», попри казкову форму, — твір про реальне життя, у якому поряд із благородством існує зажерливість і брехливість. О. Гав­риш відтворив історію незаслужено забутого українського силача, але все-таки це художній твір, а тому в ньому діють придумані автором герої.

Іван Сила виріс серед чудової карпатської природи у великій родині. Батько вирядив хлопця з дому, бо не міг прогодувати малолітнього богатиря, адже той їв за чотирьох. Шукаючи долі в місті, Іван ще з перших самостійних кроків зазнав неприємних пригод: у поїзді «легенько потряс» нахабу, синка начальника, засту­пився за Міху Голого, вокального злодюжку, у місті знехотя переміг у вуличному бою знаного бійця. Звичайно ж, такий хлопчина не міг не звернути на себе увагу тренера Брякуса, який запросив хлопця до себе і вмовив тренуватися. Брякус за­боронив горянину за копійки тягати мішки на вокзалі, давав хлопцеві гроші, тре­нував, щоб той не зашкодив здоров’ю, виховував у ньому риси майбутнього чем­піона. Загибель тренера вразила Івана, адже хлопець знову залишився сам на сам із життям у великому місті, яке він не розумів. Чесний, відкритий, благородний, Іван ще не раз потрапляв у халепи, але завжди знаходив достойний вихід із най­складніших ситуацій. Автор не погрішив проти закону жанру, адже в казках за­вжди перемагає добро і благородство.

Answer 2

Мої пригоди з Іваном Силою

Це було влітку, коли я вирішив провести канікули в селі, де мешкав мій давній друг Іван Сила. Іван був завжди відомий своєю силовою фізичною конституцією та захопленням спортом. Ми дружили з дитинства і завжди знали, що разом ми зможемо втілити будь-яку незвичайну ідею.

Зустрічаючись після багатьох років, ми швидко згадали свої спільні пригоди і незабутні моменти. Але цього разу Іван мав щось особливе на увазі. Він розповів мені про близьке село, де відбуватиметься щорічний силач-конкурс, і запропонував мені прийняти участь.

Я погодився, хоча мої здібності до фізичних навантажень були далеко не такими вражаючими, як у Івана. Проте, я завжди вірив у свою внутрішню силу та волю до перемоги.

Ми приїхали до села, де відбувався конкурс, і зустрілися з іншими учасниками. Було видно, що всі вони були справжніми силачами, з крихітними м'язами та вражаючою фізичною формою. Однак, я не злякався і зберігав позитивний настрій.

Конкурс розпочався зі змагання на витривалість. Ми мусили перенести важкі гантелі, бігти з важкими мішками та піднімати важкі штанги. Було дуже важко, але я не сдавався. Я не мав найкращих результатів, але якби не Іван, я б впав духом.

Наступним випробуванням було змагання на швидкість. Ми мусили пробігти десятки метрів за найкоротший час. Іван, як завжди, блиснув своїм швидким темпом і зайняв одне з перших місць. Але я зробив все можливе, щоб не відставати і довів себе до кінця.

Останнім випробуванням було підняття важкого каменю. Це був неймовірно важкий завдання, і багато учасників не змогли його виконати. Я зосередився і зібрав усю свою силу, щоб підняти камінь. І здив