Question

Скласти продовження оповідання "Дивак"

Answer 1

Одного разу я побачив(-ла) дивака,а почалося все ось так. Був весняний день.Я захотів піти до лісу послухати,як співають пташечки.Іду собі і бачу на дерево лізе дядько.А йому кажу:"Агов,дядьку,що ви робите?"Він нічого не відповів,а коли спустився я побачив в якому він лахмітті.Дядько мені сказав:"Ніколи не сідай у чужу машину".Після цього показав мені пальцем на дерево і зник. От який дивак він,але його поради я послухався

Answer 2

Моя поділка з оповідання "Дивак":

Життя у маленькому містечку було зазвичай спокійним та нудним, але все змінилося, коли на околиці з'явився загадковий "Дивак". Люди почали про нього чутки розповідати - високий, худий чоловік з довгими сивими волоссям, який завжди носив чорний плащ та міцний посох. Його очі виглядали, наче він знає таємниці, яких ніхто інший не знає.

Одного ранку, коли сонце тільки зійшло, Дивак з'явився на головній площі міста. Люди зібралися навколо нього, захоплено слухаючи його слова. Він розповів про далекі землі, дивовижні пригоди та чарівні створіння, які існують у світі поза їхніми уявленнями. Всім здавалося, ніби Дивак сам був часткою цього чарівного світу.

З кожним днем Дивак проводив все більше часу у місті, вчачи місцевих жителів своїм мудрими порадами та надихаючи їх на нові пригоди. Він навчив їх, що справжня магія полягає відкритті нових речей та впевненості у своїх здібностях.

Одного разу, коли місто потерпало від страшного посухи, Дивак запросив всіх жителів на велику збори. Він зібрав воду зі святого джерела та, поклавши її величезний посох, зробив диво - небеса відкрилися, і дощ почав лити. Люди були зачаровані та вдячні Диваку за його допомогу.

З кожним днем місто ставало кращим та веселішим. Люди осмілилися вірити у себе та свої мрії, завдяки натхненню, яке Дивак їм давав. Вони відкривали нові магазини, мистецькі галереї та організовували фестивалі, що збирали людей з усіх куточків країни.

Проте, одного дня, коли місто вже забуло про свої проблеми та жило в радості, Дивак зник. Ніхто не знав, куди він подівся чи чому він відійшов. Люди засумували, але зберігли його науки та натхнення в своїх серцях.

Відтоді минули роки, але місто ніколи не забуло про Дивака. Люди продовжують жити своїми мріями, пам'ятаючи його славу та мудрість. І хоча вони ніколи більше не побачили Дивака, він завжди живе в їхніх серцях, нагадуючи їм, що вони можуть зробити світ кращим місцем.

Це продовження оповідання "Дивак". Надіюся, вам сподобалася ця історія про магію, натхнення та віру у себе.