Question

Треба написати твір на тему "Цілуй руки матері"

Answer 1

Був у матері єдиний син - добрий, ненаглядний. Душі в ньому мати не чуяла. По краплині збирала росу для вишивання, найтоньчишим шовком вишивала сорочки. Виріс син славний, гарний. Одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в хату. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Боялася мати показатися невістці на очі, сиділа у сінях. А потім у сарай переселилась. Але молодиця не заспокоюється: " Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на вогні "

Не здригнулась душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: "Наказала мені дружина вбити вас, мамо. А не послухаю - піде від мене. " Заплакала мати і відновила: " Ну що ж, сину, роби так, як велить серце. "

Пішов син з матір'ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце на жар. Спалахнув сучок, тріснув; полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрипнув той, закрив долонею обличчя. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогню, прошепотіло: "Синочку мій, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади материнське серце. Потім в вогонь покладеш..."

Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна матір. І такою величезною й невичерпною була "любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, загоїлась рана. Підвелася мати і притисла кучеряву голову до грудей.

Осоружною стала йому дружина - красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася до дому й мати. Пішли вони у двох степами широкими та й стали могилами високими.

То ж не даремно кажуть в народі, що найсвятіша й найсильніша любов материнська.

Answer 2

Тема "Цілуй руки матері" надає нам можливість роздумати про найважливішу людину у нашому житті - нашу матір. Вона є символом любові, турботи та жертовності. То єдиний чоловік, який носить нас під серцем, віддаючи своє тіло і душу для нашого благополуччя.

Коли ми цілуємо руку матері, ми виражаємо повагу, вдячність і любов до неї. Цей простий жест має глибокий сенс і символіку. Материнські руки - це символ безмежної сили, втілення ніжності і турботи. Вони вміють зцілити рани, підтримати в скрутну мить і дати нам відчуття безпеки і захищеності.

Кожен з нас має свою власну історію про те, як наші матері цілували наші руки. Для деяких це було тепле і ніжне дотикання, яке здатне заспокоїти навіть найбільші переляки. Для інших цей жест змушував нас почувати себе важливими і унікальними, показуючи, що ми є цінні для наших матерів.

Цілувати руки матері - це не просто жест відданості, але й вияв поваги до її життєвого досвіду та мудрості. Кожна зморшка на її руках - це свідчення важких моментів, яким довелося їй пройти. Вона боролася з труднощами, раділа з нашими перемогами і плакала з нашими ранами. Цілування її рук - це спосіб виразити нашу повагу і вдячність за все, що вона зробила для нас.

Але цілувати руки матері - це не тільки наша віддача. Це також символ прийняття і вдячності за все, що вона дала нам. Це момент, коли ми визнаємо, що ми вже дорослі, і приймаємо відповідальність за своє життя. Мати завжди буде тут, щоб підтримати нас, але ми повинні вміти самостійно прямувати вперед, використовуючи уроки, які вона навчила нас.

Отже, цілуючи руки матері, ми виражаємо свою любов, повагу і вдячність. Це нагадує нам про безмежну силу материнської любові і турботи, а також про нашу власну відповідальність перед нею. Цей простий жест може з'єднати нас з нашою матір'ю на рівні, яке словами не передати. Тож не забувайте цілувати руки своїх матерів - це найкращий спосіб виразити свою любов і вдячність до них.