Question

Пожалуйста напишите твір метро під свинарником дам 20 балов

Answer 1

Дитинство — весела і щаслива пора. Адже в дитинстві найменші події здаються значними і великими пригодами. Так відбувається і в повісті В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», яку я прочитав з великим задоволенням.

Це яскрава і цікава оповідь про пригоди двох товаришів під час літніх канікул. Герої твору Іван Рень та Павлуша Завгородній ніколи не скаржилися на те, що їм нудно. У них ніколи не виникало питання про те, куди себе подіти і куди прикласти свої сили. Хлопчаки постійно щось вигадували і не сиділи на місці. Їхні голови напружено працювали над тим, яку б ще цікаву «штуку утнути», і «штуки» ці виходили у них занадто добре.

Наприклад, взяти хоча б намір товаришів прокласти у селі лінію метро і зробити декілька станцій з цікавими назвами: «Крива груша», «Клуня» тощо. І це була не лише мрія, бо енергійні винахідники, не відкладаючи, узялися копати тунель, який проліг під свинарником. Але хлопці чогось не врахували і стеля тунелю не витримала п’ятипудової плямистої свині на прізвисько Манюня. Вона з тріском провалилася у вириту товаришами яму. Ця невдача примусила друзів на деякий час забути про свої витівки, але зовсім ненадовго.

Потім Ява (Іван) та Павлуша вирішили влаштувати бій биків і стати тореадорами. Кандидатуру колгоспного бугая хлопці відкинули одразу, адже його боявся навіть зоотехнік. Ще один кандидат, цап Жора, був для товаришів несерйозним суперником. Врешті-решт тореадори зупинили свій вибір на корові з дивним ім’ям Контрибуція. Та дарма, що Ява і Павлуша махали перед очами корови червоним килимком, що тягали її за вуха і штовхали — Контрибуція ніяк не хотіла ставати до бою. Тоді Ява розлютився і боляче вдарив корову по губі. Тут і почалася справжня корида: ображена корова миттєво відреагувала і невезучий тореадор опинився високо над землею. А за мить товариші щодуху тікали від Контрибуції, доки не забігли у болото, де й чекали, доки розлючена тварина не заспокоїться.

Та дозвілля непосидючих друзів обмежувалося не тільки клопотом для дорослих та їхніми витівками. Ява та Павлуша були сміливими і добрими хлопчиками. Наприклад, коли друзі почули, як у колодязі скиглить цуценя, вони одразу ж кинулися його рятувати.

Від пригод друзів та їхніх однокласників у мене залишилися незабутні світлі враження, адже книга В. Нестайка сповнена дитячими фантазіями, теплом і добрим гумором. Мабуть, і в самого автора було незабутнє та веселе дитинство, бо тільки людина, яка у своїй пам’яті зберегла найкращі миттєвості дитячих років, могла написати такий чудовий твір, як «Тореадори з Васюківки».

Answer 2

Метро под свинарником

Под свинарником, в темном и влажном подземелье, пролегает метро. Его стены и потолок облицованы бетоном, а поезда мчатся по рельсам, оставляя за собой звуковой след. В этом месте царит постоянная тишина, прерываемая лишь редкими звуками проезжающих поездов.

Люди, спешащие на работу или домой, проходят мимо этого места, не задумываясь о том, что на них сверху находится свинарник. Для них метро – это просто способ быстро добраться до нужного места, а нечистоты, которые могут на них упасть, кажутся далекими и неважными.

Но для тех, кто работает в этом метро, это место становится частью их жизни. Они знают каждый уголок этого подземелья, каждый звук и каждый запах. Они привыкли к тому, что над их головой находится свинарник, и никогда не задумываются о том, что это может быть опасно.

И все же, иногда приходит пугающая мысль: что если однажды что-то попадет сюда сквозь свинарник? Что если кто-то из проходящих мимо пассажиров окажется в опасности? Но люди продолжают свою работу, потому что они знают, что метро – это важное звено в системе городского транспорта, и они несут ответственность за безопасность пассажиров.

Таким образом, метро под свинарником – это не просто подземный транспортный коридор, это место, где люди каждый день сталкиваются с вызовами и ответственностью. Но они продолжают свою работу, потому что они знают, что их труд важен и необходим для города.