Question

Аналіз вірша "Гримить" Івана Франка

Answer 1

Тема весняного пробудження розробляється й у вірші “Гримить”. Структурна новизна його в тому, що картини природи й 
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за допомогою паралелізму. Дві п’ятирядкові 
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну 
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним 
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого 
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі – 
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у 
другій строфі набирає маштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі

Answer 2

Вірш "Гримить" Івана Франка написаний у 1896 році і є прекрасним прикладом поетичної майстерності письменника. Він входить до циклу "Ранок" та передає внутрішні стани поета під час грози.

Розглядаючи вірш, варто звернути увагу на його структуру та мовну організацію. "Гримить" складається з п'яти чотиривіршів, у яких використовується розміщення рифм (абаб) та повторення деяких звуків (г, р, у). Це розміщення рифм надає віршу музичність та ритмічність і відтворює звуки грому.

Поет описує стихію, використовуючи бурхливі пейзажні образи. У першому чотиривірші Франко зображує небо, яке нависає над землею, неначе готове залити її дощем. Під час грози небо стає темним і загрозливим, а хмари перетворюються на розкішну хутірську плату - це відбиває майстерність поета відображати дійсність, за допомогою образності.

У другому чотиривірші поет зосереджується на описі того, як розкриваються пташині крила в джерелі. Франко використовує метафору "крила" для передачі чудового моменту, коли пташки піднімаються з води й летять у високий польот. Це можна сприймати як символ прагнення до волі та свободи.

В третьому чотиривірші поет описує здивованість та страх, які викликає грім. Його звуки насувають настрою та потрясають. Грім буквально відбивається в слові "гримить", що створює звукову характеристику цього природного явища.

У останньому чотиривірші Франко фіксує спокій після грози. Він пише про те, як заспокоюється природа, як розквітають квіти та бджоли заходяться до праці. Цей момент є символом повернення до звичайного життя після надзвичайного події.

Загалом, вірш "Гримить" Івана Франка є чудовим прикладом використання образного мовлення, ритму та звуковідтворення. Він вдало передає емоції поета та допомагає читачу відчути потужність природних сил.