Question

ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА! ВИПИШІТЬ ІЗ ВІРША "МРІЇЇ" ЛЕСІ УКРАЇНКИ, МЕТАФОРИ Й ЄПІТЕТИ. У дитячі любі роки, Коли так душа бажала Надзвичайного, дивного, Я любила вік лицарства. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували. Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців, Що, сперечника зваливши, Промовляли люто: «Здайся!» Погляд мій спускався нижче, На того, хто розпростертий, До землі прибитий списом, Говорив: «Убий, не здамся!» Не здававсь мені величним Той завзятий, пишний лицар, Що красуню непокірну Взяв оружною рукою. Тільки серце чарувала Бранки смілива відповідь: «Ти мене убити можеш, Але жити не примусиш!» Роки любії, дитячі, Як весняні води, зникли, Але гомін вод весняних Не забудеться повіки. Він, було, мені лунає У безсонні довгі ночі І єднається так дивно З візерунками гарячки: Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати. Од вікна до мене в хату Червонясте світло впало, – Чи то вуличнеє світло, Чи то полиски пожежі? Що се так шумить невпинно? Навісний, безладний гомін! Чи в крові гарячка грає, Чи війна лютує в місті? Чи се лютий біль у мене Тихий стогін вириває, Чи то стогне бранець-лицар, Знемагаючи на рани: «Хто живий у сьому замку? Хто тут має серце в грудях? Другом будь, зійди на вежу, Подивись на бойовисько! Подивись на бойовисько, Хто кого перемагає? Чи над лавами ще в’ється Корогва хрещата наша? Коли ні, – зірву завої! Хай джерелом кров поллється, Будь проклята кров ледача, Не за рідний край пролита! Ні, я чую наше гасло! Ось воно все голосніше… Зав’яжіть тісніше рани, Шкода кров губити марне!..» Так дитячі мрії грали Між примарами гарячки. А тепер? – гарячка зникла, Але мрії не зникають. І не раз мені здається, Що сиджу я у полоні І закута у кайдани Невидимою рукою. Що в руці у мене зброя Неполамана зосталась, Та порушити рукою Не дають мені кайдани. Глухо так навколо, тихо, Не шумить гарячка в жилах, Не вчувається здалека Дикий гомін з бойовиська. Так і хочеться гукнути, Наче лицар мрій дитячих: «Хто живий? Зійди на вежу, Подивися наоколо! Подивись, чи в полі видко Нашу чесну короговку? Коли ні, не хочу жити, Хай мені відкриють жили, Хай джерелом кров поллється, Згину я від згуби крові. Будь проклята кров ледача, Не за чесний стяг пролита!..»

Answer 1

Епітети:Надзвичайного, дивного,дивно,вродливі,стертий,  непокірну взагалі епітети-це і є прикметники(від. на пит.який? яка? які?...)
Метафори:Чи в крові гарячка грає
Хай джерелом кров поллється,
Хай мені відкриють жили, 
на зразок цього
метафора це є перенесення рис живої природи на предмет чи явище.

Answer 2

Analysis of "Мрії" by Lesya Ukrainka

The poem "Мрії" (Dreams) by Lesya Ukrainka is a reflection on childhood dreams and the persistence of those dreams into adulthood. The speaker reminisces about the innocence and idealism of childhood, contrasting it with the harsh realities of the present. The poem is rich in metaphors and epithets, which contribute to its emotional depth and vivid imagery.

In the first stanza, the speaker recalls her childhood fascination with knights and chivalry, expressing a preference for the humble and defiant over the proud and victorious. This sets the tone for the poem, emphasizing the speaker's admiration for courage and resilience in the face of adversity.

The second stanza introduces the motif of water, symbolizing the fleeting nature of childhood and the lasting impact of its memories. The imagery of "весняні води" (spring waters) emphasizes the transience of youth while highlighting the enduring significance of its influence.

The third stanza delves into the speaker's present reality, where the imagery of feverish dreams and Gothic arches creates a sense of confinement and unease. The juxtaposition of the idyllic past with the disquieting present underscores the speaker's longing for the purity and passion of childhood.

The final stanza encapsulates the poem's central themes, as the speaker grapples with a sense of captivity and yearning for liberation. The imagery of invisible chains and an unbroken weapon conveys a profound struggle against unseen forces, echoing the resilience and defiance celebrated throughout the poem.

Conclusion

Lesya Ukrainka's "Мрії" intricately weaves together themes of nostalgia, resilience, and the enduring power of childhood dreams. Through evocative metaphors and poignant imagery, the poem invites readers to contemplate the complexities of memory, aspiration, and the indomitable spirit of the human experience.