Question

Написати твір-мініатюру обсягом до півтори сторінки на тему пісня душа народу про пісню засвіт встали козаченьки бкдьласка срочно потрібно ​

Answer 1

Пісня душа народу - "Засвіт встали козаченькі"

З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління.
Кращі фольклорні зразки живуть у століттях, не втрачаючи своєї свіжості та краси, такі як пісня Марії Чурай - «Засвіт встали козаченьки».

Авторство пісні «Засвіт встали козаченьки» приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай. Донька козацького полковника тяжко переживаючи загибель батька, почала складати пісні, в яких виявився незвичайний поетичний дар. З її піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні «Засвіт встали козаченьки» говориться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину, рідний край. Молодий козак не вірить, що швидко повернеться з походу, бо «кінь вороненький в воротях спіткнувся». Син не знає, чи вернеться живим, чи ляже в полі, а тому просить матір прийняти його кохану Марусеньку «як рідну дитину». Мати бідкається, що ж то за час настав, «щоб чужая дитиночка За рідную стала».

Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісні Марії Чурай.  

Answer 2

Пісня - душа народу

У тихому селі десь на краю світу, де час минає повільніше, ніж величезні годинники на стінах, жив колоритний козацький отаман. Його ім'я було Іван, але всі звали його Іванчиком. Іванчик був великим поціновувачем музики та пісень, і він завжди говорив, що пісня - це душа народу.

У селі був невеликий музичний гурток, де збиралися місцеві таланти, щоб вивчати музику та грати на різних інструментах. Іванчик часто відвідував цей гурток, адже його серце сповідувало музику. Одного разу, коли хлопці з гуртка готувалися до виступу на святі села, Іванчик прийшов до них з особливим проханням.

"Друзі, - сказав він, - я бажаю, щоб ваша пісня засяяла яскравіше за будь-яку зірку на небі. Я знаю, що кожен з вас має свою душу, яку можна виразити через музику. Отож, давайте створимо пісню, яка стане гімном нашого села, пісню, яка засвітиться в серцях кожного козаченька!"

Хлопці з гуртка враз засяяли очима, вони були готові до виклику. Разом вони працювали день і ніч, надихаючись красою природи навколо них. Вони слухали співи пташок, шум річки і вітер, що шепотів у високих вербах. Вони поглинули кожен ноту, кожен акорд, і поступово побудували мелодію, що лунала в їхніх серцях.

На день виступу, хлопці з гуртка вийшли на сцену перед всім селом. Іванчик стояв поруч із ними, його очі сяяли щастям. Коли перші ноти мелодії пролунали в повітрі, всі замовкли. Пісня засяяла яскравіше за будь-яку зірку на небі. Вона розповідала про силу та мужність козаченьків, про красу та любов до рідного села. Це була пісня, яка засвітиться в серцях кожного, хто її чув.

Завершившись виступ, хлопці з гуртка зустрілися з Іванчиком. Вони відчували, що вони зробили щось велике, щось, що перетворило їхні життя. Іванчик посміхнувся і сказав: "Ви створили пісню, яка не тільки засвітиться в серцях козаченьків, але й у серцях усього народу. Ця пісня - душа народу, вона буде звучати завжди, нагадуючи нам про нашу силу та єдність."

З того дня, маленьке село стало відомим не лише своєю прекрасною природою, але і своєю великою піснею. Ця пісня стала символом козацької духовності та національної гордості. Вона поширилася по всій країні, розносячи в собі надію та любов до рідної землі.

Таким чином, ми бачимо, як пісня може стати душею народу, як вона може засвітити в серцях кожного, хто її чує. Скрізь, де б ми не були, музика і пісні завжди будуть нагадувати нам про нашу силу та гармонію, які є в нашій душі. Бо пісня - це не просто звуки, це відображення нашої самоідентифікації та єдності.