Question

«… Єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни». Як розумієте ці рядки? буквально декілка речень про це. Це новела Модри Камень

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Ці рядки з новели "Модрий камінь" Олександра Гончара відображають трагічну реальність війни, коли на передньому плані єдиним поглядом та єдиною явою стає сама війна. У цей час, коли людство перебуває в стані війни, усі інші питання, проблеми та переживання відходять на задній план.

Ці рядки описують війну як "велику драму", що змушує людей об'єднатися в одному погляді, одній яві, а саме - в боротьбі за виживання. Однак, ця "драма" забирає у людей все, що вони мали раніше - родини, домівки, спокій та мир, і ставить їх перед величезними випробуваннями.

Отже, ці рядки показують, що війна стає основним і єдиним фокусом для людей, коли вони перебувають у її вирі. Вона змушує людей забути про все інше та об'єднатися в одному бажанні - здобути перемогу та вижити.

Answer 2

Відповідь:

Спершу цитата повністю з новели Олеся Гончара "Модри Камень": "Померкло, стерлося все. Навіть те, що звуть незабутнім першим коханням. Чому ж ця випадкова зустріч, єдиний погляд, єдина ява у великій драмі війни, чому вона не меркне і, відчуваю, ніколи не померкне?"  

За словами великого Вільяма Шекспіра: "Весь світ - театр, а люди в нім - актори". Довкола нас постійно відбуваються драми або комедії. Вони складаються з невеличких сцен, картин, які ще називають явами. Малесенька картина, інколи зовсім непомітна для інших. Ти зустрівся з кимось поглядом, усміхнувся або нахмурився. Лише мить - і декорації на сцені життя змінюються. Можливо. ми більше ніколи не зустрінемося з нашим партнером по цій маленькій яві. Так герой новели зрозумів, що йому не судилося ще раз зустрітися з Терезою - дівчиною з якою у нього була лише одна ява у цій жорстокій драмі з назвою "Війна". Ява, яка для когось залишилася непомітною, а для самого героя - незабутньою.

Пояснення:

Answer 3

Ці рядки належать до новели "Модри Камень" українського письменника Олеся Гончара, яка розповідає про трагічну історію кохання між радянським солдатом-розвідником і словацькою дівчиною Терезою за часів Другої світової війни. Ці рядки відображають глибокі почуття головного героя, який через багато років згадує свою кохану, яку вбили фашисти. Для нього Тереза була єдиною явою, єдиним сенсом життя у великій драмі війни, яка забрала від нього все. Він не може забути її обличчя, її голос, її погляд, який він бачить у своїх видіннях. Ці рядки підкреслюють силу і невмирущість кохання, яке пережило смерть і час.