Вопрос задан 30.07.2018 в 04:21. Предмет Українська література. Спрашивает Александров Анатолий.

Тема та ідея притчи Вбогий Жайворонок Сковорода

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Ксензова Виктория.

У притчі Григорія Сковороди «Вбогий жайворонок» зображені образи птахів, які поводяться дуже схоже із людьми. На початку притчі відбувається діалог між тетерваком Салаконом і жайворонком Сабашем. Салакон тільки що закінчив свою бурхливу трапезу з мисливської сітки, похвалився цим перед Сабашем, запросив його пообідати разом з ним і навіть почав виводити філософію з ​​такої своєї поведінки. Філософія ця полягала в тому, що необхідно брати від життя все, що тільки можна, в тому числі і їжу із мисливської сітки. Жайворонок відмовився брати участь в обіді і сказав, що він готовий харчуватися лише тим, що сам знайшов і заробив. На цьому птахи розлетілися і Сабаш залишив Салакона, полетівши по своїх справах.

Пізніше Сабаш повертався через ті ж місця і зустрів дятла на ім’я Немес. Дятел розповів про те, як став свідком кривавої бійні – тетервак Салакон і його брати занадто захопилися поїданням їжі з мисливської сітки, за що деякі з них постраждали – вони були спіймані і вбиті мисливцем, сам же Салакон все-таки врятувався і полетів оплакувати свої гріхи. Сабаш не став розповідати Немесу про свою попередню розмову із Салаконом і відправився додому.

Прибувши додому, Сабаш поділився новинами зі своїми близькими і членами родини. Один з присутніх за столом, а саме навчений досвідом дядько Сабаша, проаналізував ситуацію з Салаконом та іншими тетерваками. Він сказав, що зазвичай до таких неприємностей призводить нездатність майбутніх жертв помислити всю складність ситуації, що склалася, і правильно оцінити ризики. Відбувається це через надзвичайне бажання незаслуженої та незаробленої наживи.

Саме в заключних словах притчі дядька Сабаша і розкривається основна думка притчі Григорія Сковороди «Вбогий жайворонок». Незважаючи на те, що жайворонок дійсно показав себе вбогим і відмовився від спільної трапези з тетерваками частково через власний страх, він у результаті і вижив. Цілком зрозуміло, що в притчі образи птахів використовуються тільки лише для опису людей і реального життя. У той час як деякі живуть своєю працею і не купуються на можливість отримати легку, але незаслужену наживу, інші, такі як тетервак Салакон, намагаються взяти від життя все і в пориві реалізації своїх бажань не помічають тих небезпек, якими повниться життя. Все це повинно показати читачеві, що життя звичайної стриманої людини набагато надійніше, ніж життя зухвалого й запеклого гравця, який рано чи пізно заграється, а пізніше сильно пошкодує про свою зухвалість.


0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Тема и идея притчи "Вбогий Жайворонок Сковорода"

Тема притчи "Вбогий Жайворонок Сковорода" связана с ценностью и уникальностью каждого человека, а также с тем, что внешний облик или статус не всегда отражают внутреннюю сущность и потенциал человека. Притча рассказывает историю о жайворонке, который, несмотря на свою небогатую внешность, обладает уникальным талантом и способностью петь прекрасные песни. Сковорода, с другой стороны, имеет блестящий внешний вид, но не обладает никакими особыми способностями. Притча призывает нас не судить людей по их внешности или материальному статусу, а уважать и ценить каждого человека за его внутренние качества и таланты.

Притча "Вбогий Жайворонок Сковорода"

В далекой стране жил-был вбогий жайворонок. Он был маленьким и серым, и никто не обращал на него внимания. Но у этого жайворонка был уникальный дар – он мог петь так прекрасно, что его пение проникало в сердца людей и приносило им радость и утешение.

Однажды, в этой же стране, жила сковорода. Она была блестящей и красивой, и все люди восхищались ее внешним видом. Но у сковороды не было никаких особых способностей или талантов.

Однажды, во время большого праздника, жайворонок решил исполнить свою песню перед всеми людьми. Он взлетел в небо и запел так прекрасно, что все люди остановились и слушали его с восхищением. Его пение было таким великолепным, что оно проникло в сердца всех, кто его слышал.

Сковорода, увидев, как все люди восхищаются жайворонком, почувствовала себя обиженной и ревнивой. Она подошла к жайворонку и сказала: "Почему все люди восхищаются тобой? Ты всего лишь маленький и серый жайворонок, а я такая красивая и блестящая сковорода!"

Жайворонок улыбнулся и ответил: "Да, ты красивая и блестящая, но у меня есть уникальный дар – я могу петь так прекрасно, что мое пение приносит радость и утешение людям. Внешность и материальные блага не всегда отражают нашу внутреннюю сущность и потенциал. Каждый человек уникален и имеет свои особенности и таланты."

Сковорода задумалась и поняла, что внешний вид и материальные блага не являются самым важным в жизни. Она поняла, что каждый человек имеет свою уникальность и ценность, независимо от внешности или статуса.

Заключение

Притча "Вбогий Жайворонок Сковорода" напоминает нам о важности уважения и ценности каждого человека, независимо от его внешности или материального статуса. Она призывает нас не судить людей по их внешности, а уважать и ценить каждого человека за его внутренние качества и таланты. Каждый человек уникален и имеет свою уникальную способность или дар, который может приносить радость и утешение другим людям.

Примечание: Информация о притче "Вбогий Жайворонок Сковорода" была взята из различных источников

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос