Question

Чи може служити родина Балашів із повісті І.С.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» прикладом для наслідування?

Answer 1

Ответ: У "Кайдашевій сім'ї" І. Нечуй-Левицький показав особливості українського національного характеру, зобразивши життя однієї родини. Безперервні сварки, бійки, взаємні образи, на які витрачається часто наша енергія в родинному житті, спонукали письменника написати цей твір. Автор прагне знайти причини таких сімейних війн у національній вдачі українців.

Розвиток дії в повісті складається з послідовного, хронологічного викладу подій життя селянської родини. Автор майстерно відтворив індивідуальні риси кожного з персонажів, розкриваючи їхні психологічні особливості.

Старий Кайдаш — працьовитий селянин. Але, як і більшість його односельців, Омелько дивним чином поєднує набожність із пияцтвом. Очевидно, саме тому сини не поважають батька. Так показано руйнування одного з важливих родинних укладів, адже повага до батьків — це один із тих елементів, що зміцнює сім'ю. Оскільки старого Омелька мало по-справжньому цікавить, що відбувається вдома, то зрозуміло, що хитра, вередлива Маруся заправляє хазяйством. Автор характеризує її як крикливого провокатора сімейних чвар.

За українським звичаєм, невістка входить до хати батьків чоловіка та має підкорятися свекрусі. І як це нерідко буває, невістка і працює мало, і робить усе не так, як слід. Тому конфлікт зав'язується тоді, коли Карпо вирішує одружитися з Мотрею. І якщо спочатку невістка була "серденьком", то далі Маруся "стояла над душею у Мотрі, наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду". Звичайно, таке ставлення все більше дратувало Мотрю, бо характер вона теж мала складний. До того ж життя в Кайдашів зробило Карпову дружину сварливою, злою, егоїстичною.

Карпо з Лавріном хоч і брати, проте мають різні характери. Навіть майбутніх дружин хлопці уявляють зовсім по-різному. Карпо насмішкуватий, гордий, сердитий та вередливий. За дружину він хоче обрати дівчину робочу та проворну, "та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку". Як бачимо, Мотря такою і є: роботящою, моторною, але ось та "кусливість", про яку говорить Карпо, під час життя в Кайдашів розвивається надмірно, інколи переходячи в лють.

Натомість молодший Лаврін лагідніший, мрійливий, романтичніший порівняно з братом. Ідеальною дружиною він бачить красиву, тиху дівчину, як його Мелашка. У розвиткові показані характери героїв. Чим далі, тим завзятіше вони борються за мотовило, кухоль, сувій полотна. Найзапекліші бої відбуваються, звичайно, за землю, за худобу. Усе це дуже прикро й абсурдно, адже вони рідні люди, які живуть поруч і щоденно через дрібниці (а все-таки навіть землі вистачило б усім потроху) псують один одному настрій, роблячи родинне життя нестерпним. Але найголовніше, що кожен із них має свій власний характер, свої власні як позитивні, так і негативні риси. І кожен почувається правим, бажаючи у весь голос довести будь-що цю правоту. Ніхто з героїв поступатися не хоче. Не хочуть вони й змінюватися, аби стати ближчими, уникнути конфліктів. Але все ж змінюються, тільки чи на краще?

Омелько спився остаточно, Кайдашиха сенс життя бачить у чварах, без яких не минає жоден день. Рідні брати розсварилися через грушу, Мотря зі звичайної бідової дівчини перетворилася на сварливу бабу, навіть Мелашка навчилася грубощів, загартувавшись у сімейних баталіях.

Критичного моменту розвиток конфлікту досягає у змалюванні чергової бійки Мотрі з Кайдашихою, під час якої Маруся втрачає око. До цієї бійки залучена вся родина, члени якої змальовані як розпалені ненавистю вороги, готові навіть повбивати один одного. Тому умовне перемир'я в кінці твору є лише перепочинком перед новими битвами. Зрозуміло, що не тільки груша; а будь-що може стати причиною сварок.

Безумовно, економічно скрутні умови життя тільки підсилюють почуття власності в героїв твору, але ж варто задуматися, чи насправді б усе було гаразд, якщо життя Кайдашів і Кайдашенків було заможнішим. Мабуть, відповідь на це очевидна, адже минають століття, а таких родин не меншає, бо все одно завжди знаходиться що поділити й за що посваритися.

Объяснение: УДАЧИ

Answer 2

Родина Балашів з повісті Івана Семеновича Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" не може бути однозначно визнана прикладом для наслідування, оскільки ця повість надає читачеві змогу розглядати її персонажів та їхні дії з різних точок зору. Родина Балашів в цій повісті представлена не як ідеальний зразок для наслідування, а як складний образ селянської родини українського села кінця 19 століття. Розглянемо це докладніше:

1. Родинні цінності: У родині Балашів є свої цінності, такі як турбота про дітей та збереження сімейних зв'язків. Проте, ці цінності не завжди виражаються в позитивних діях, іноді вони обмежують свободу членів родини.

2. Авторитарність: Батько родини, Тарас Балаш, виступає як авторитарний лідер, який визначає правила в родині і очікує їх виконання від усіх членів. Це може бути сприйнято як негативний аспект для наслідування, оскільки це пригнічує індивідуальну свободу та самовираження.

3. Національні цінності: Родина Балашів віддана українським національним цінностям і культурі, і це може розглядатися як позитивний аспект для наслідування, якщо підтримка власної культури є важливою для читача.

4. Соціальні проблеми: Повість розкриває багато проблем українського села того часу, такі як бідність, відсутність освіти та низький соціальний статус. Ці проблеми свідчать про важкість життя селян та можуть бути нагадуванням про важливість розв'язання соціальних проблем.

Отже, родина Балашів не є ідеальним прикладом для наслідування, але вона відображає складність родинних відносин і суспільних проблем в українському селі кінця 19 століття. Читачам слід ретельно аналізувати цей образ і робити власні висновки щодо того, які аспекти родинного життя та цінностей вони хочуть наслідувати, а які вони вважають негативними.