Question

Твір на тему світ дитинства у повісті Михайла Стельмаха

Answer 1

Відповідь:Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті — «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір». Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій.

Ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, допомагає батькам по господарству. Але життя його не можна назвати сірим і буденним.

У світі дитинства хлопчика неначе злились в одне два начала: казкове і реальне. Так і зростає він серед чудової загадкової природи, вірячи й не вірячи в таємницю жар-птиці, виглядаючи по садках і левадах літо, яке залишає по собі то розквітлі суниці, то стиглі вишні. Михайлик — непосидючий, бешкетливий, і, разом з тим, доброзичливий і чуйний. Є в Михайлика і ще одна риса, яка виділяє його з-поміж інших дітей : «слабість» або «дурість», за словами односельців невситима — жага до читання. Михайлик читає все підряд, що не встигли докурити в «селі». Заради можливості читати він терпить багато прикростей: і нарікання

матері, і глузування інших дітей. Але той потяг до знань не залишився марним: Михайлик із задоволенням і успіхом учиться в школі. Вражає розповідь його про батькову кирею. В ній носив його батько до школи взимку, коли Михайлик не мав взуття, «я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку».

Із вдячністю згадує Михайло Панасович про всю свою сім’ю. Неосвічені, бідні люди мали красиві шляхетні душі. «Мати перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман», «вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна». З особливою теплотою говорить Стельмах і про свої діда й бабу. «Жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх вуст не торкнулась жодної людини».

А «з незвичайної делікатності дідуся дивувалися і потроху підсміювалися» сусіди. Бо «де ж видано так жалувати в селянстві жінку, як жалував він?»

Справжню науку проходить Михайлик, спостерігаючи життя дорослого світу. Він бачить і по-своєму сприймає не тільки добро, а й зло. Нестатки у власній сім’ї навчили співчувати чужому горю, глибоко вражає його будь-яка несправедливість. Палко протестує дитяча душа проти людської зажучливості, нечесності, підступності. Вчинки Юхрима Бабенка, сім’ї сільського священика, братів батька викликають у хлопця обурення.

«Прямо над нашою хатою пролітають лебеді» — так починається перша повість. Цим образом вона і завершується. Гуси-лебеді — своєрідний символ Михайликового дитинства, який сяє йому все доросле життя. Недарма ж бо «Гуси-лебеді летять… над моїм дитинством, …над моїм життям!»

Пояснення:

Answer 2

"Світ дитинства" є важливою темою у творах багатьох письменників, включаючи Михайла Стельмаха. У повісті цього автора "Тигролови" ми також можемо відчути присутність цієї теми.

Світ дитинства в повісті Стельмаха відображається через пригоди та переживання головного героя, який зазнає величезних вражень, досліджуючи навколишній світ. Дитинство у цьому творі - це не лише період життя, коли людина ще юна й несамостійна, але й час відкриттів, час навчання та розвитку особистості.

Головний герой повісті потрапляє в різні ситуації, які вимагають від нього рішучості, сміливості та винахідливості - якість, які можуть бути притаманні саме дітям. У цих ситуаціях ми бачимо, як дитина навчається взаємодіяти з навколишнім світом, як вона вирішує проблеми та вчиться важливим життєвим урокам.

Також у цій повісті можна помітити ностальгічний погляд автора на світ дитинства. Через розповіді головного героя про свої пригоди, ми можемо відчути атмосферу безтурботності, радості та допитливості, які супроводжують дитинство. Автор намагається передати цю непередавану ніким енергію та цікавість до світу, яка властива саме дітям.

Таким чином, тема світу дитинства у повісті Михайла Стельмаха відображається як емоційна та психологічна сфера головного героя, так і ностальгічний погляд автора на цей період життя, який залишає невиразне, але надзвичайно важливе враження у кожної людини.