Question

Твір на тему Лебеді мого дитинства

Answer 1

Одного весняного ранку на Тереблю прилетіли два розкішні птахи - білі лебеді. Вдень вони ховались від людей між вербовими кущами, а ввечері та зранку, коли на річці було спокійно і тихо, птахи обережно виходили, щоб поплавати. Їхня любов та піклування одне про одного нагадувало молоду пару закоханих людей, які ось-ось стануть на рушничок щастя.

    Лебідь був більшим за лебідку, на голові мав чорну пляму, що нагадувала корону, а лебідка, немов тендітна царівна, тулилась до свого принца, який її так віддано захищав. Навіть тоді, коли вітер колихав кущами верби, що гіллям звисали у воду, лебідь підпливав до неї та сильно шипів, розмахуючи велетенськими крилами. Немов хотів сказати: «Не підходь, бо зараз витягну гострого меча та порубаю…».

    

Answer 2

Лебеді мого дитинства

Коли я був маленьким хлопчиком, мої батьки часто водили мене до парку, де жили прекрасні лебеді. Їхня біла пухнаста шерсть, довга граціозна шия і великі крила завжди зачаровували мене. Я проводив години, стоячи біля озера, дивлячись на них, як вони легко ковзали по воді або плавали вздовж берега.

Лебеді завжди виглядали такими спокійними і мудрими. Їхня грація і краса завжди надихала мене. Я мріяв про те, як одного дня зможу літати, як вони, вільно і безтурботно. Кожного разу, коли я бачив лебедів, я відчував себе спокійним і щасливим.

Лебеді також навчили мене бути спостережливим і дбайливим. Я завжди старанно збирав крихти хліба, щоб підгодувати їх, і ніколи не підходив близько, щоб не налякати їх. Я відчував велику відповідальність за цих прекрасних птахів і завжди старанно ставився до них.

Лебеді мого дитинства завжди залишатимуться в моїй пам'яті як символ краси, грації і мудрості. Вони навчили мене бути спокійним, вдячним за природу і дбайливим до інших живих істот. Їхня присутність завжди нагадуватиме мені про те, що в світі є багато прекрасних речей, які варто берегти і цінувати.