Question

Чому письменство др. половини 19 ст. називають народницьким?

Answer 1

Письменство др. половини 19 століття називають народницьким, оскільки цей період був визначений суспільно-політичним рухом народництва, або також відомий як рух популізму. Цей рух активно розвивався в Російській імперії і мав за мету політичні, соціальні та економічні перетворення, особливо зосереджуючись на положенні селянства.

Література того періоду відображала ідеологію народництва, покликану поширити свідомість і освіченість серед селянства, а також виразити протест проти соціальних інтересів заможних верств. Письменники і поети використовували просту і доступну мову, народні теми, фольклорні мотиви, щоб наблизитися до селян, показати їхні проблеми та утиски.

Основними характеристиками народницького письменства були поетика природи, простість стилю, соціальна напруга, характеризуюча нелегкі життєві умови селянства та заможних верств. Роботи народницьких письменників підтримували ідею народної самосвідомості, національної гідності та критикували соціальні нерівності і безправ'я.

Answer 2

Письменство во время второй половины 19 века в Российской империи было периодом значительного развития национальной литературы и культуры. Именно в это время появились такие выдающиеся писатели, как Александр Герцен, Иван Тургенев, Федор Достоевский, Лев Толстой, Михаил Салтыков-Щедрин и другие. Особенностью литературного направления 19 века было его народническое восприятие и идеология. Писатели этого времени в своих произведениях обращали особое внимание на жизнь и устремления обычных людей, стремились передать их нравственность, человечность и душевность. Они пытались описывать народные страдания, проблемы, связанные с крепостным правом, неравенством и социальной несправедливостью. Термин "народническое писательство" олицетворяет идеологический подход писателей этого времени. Они стремились создать такие произведения, которые бы затрагивали важные и актуальные проблемы общества и находили отклик у широких народных масс. Они не только описывали действительность, но и активно влияли на нее, выражая свою позицию и вызывая общественное сознание. Народническое писательство прославляло русскую природу, вселяло веру в человека и его возможности, поэтому оно было популярно среди народа. Оно было пронизано любовью к родному краю, верой в народные традиции и культуру. Таким образом, письменство второй половины 19 века называется народническим из-за того, что оно было пристально настроено на народные вопросы и посвящено проблемам обычных людей. Эти писатели стремились к социальной справедливости, улучшению жизни народа и развитию русского общества в целом.