Question

ПОЖАЛУЙСТА, ОЧЕНЬ СРОЧНО!!!!ДАЮ 20 БАЛОВ!!! Напишіть твір-роздум на одну із запропоновань тем. А «Як я розумію образ білого коня Шептала( за твором В Дрозда «Білий кінь Шептало»)? Б «Життя володаря не варте й одного рядка поета твором Ю Винничука «Mісце для дракона»)​

Answer 1

Ответ:

Кінь — уособлення відважної, відчайдушної людини, яка не хоче миритися з приниженням людської гідності, її душа протестує, вона вимагає поваги до себе. "Шептало легко опустився і помчав через гусячу царину в лугову синь". На мій погляд, "лугова синь" — це символ простору, безмежжя... й волі".

В. Дрозд надає образові ще й символічного звучання. Ось він (кінь) на лугу, круг нього — соковита трава як символ волі. Та воля пахла "живою вільгістю", "міцним настоєм лугових трав і молодого сіна". Не було насильства. Кінь відбивав чіткий ритм, він біг так, ніби наздоганяв самого себе, "розсипаючи по крутій шиї густу білу гриву". Некошена трава стелилася під його ногами, мокрі мітлиці лоскотали груди, а темно-зеленим хвилям, дається, не було кінця. Радість п'янила: він був сам-самісінький, а навкруги — мовчазна трава. Ось кінь заржав, бо не мав сил стримати свої буйні емоції.

У ці хвилі Шептало "відчував себе так близько й повно із стихією, течією".

Значну роль в оповіданні відіграють пейзажі. Описи мають різні функції, однак більшість з них відповідає настроям героїв.

Скупавшись у затоці, Шептало відчув себе таки сильним, як ніколи. Він знову заіржав, але тепер уже грізно, і пішов напитися... А в душі читача зріло якесь передчуття: починав розуміти, що має щось трапитися. Описи природи підсилюють емоційність і динаміку дії: небо напнулося, тріснуло навпіл. Шептало побачив себе у водянім дзеркалі Він був такий білий, що аж очі щеміло від тієї білизни... Пішов дощ. Кінь від тягарем спогадів уже не йшов, він брів. Щось каменем лягало на груди. Так, він білий кінь, нащадок циркових арен... Але ж Степан хльоскає його батогом, тому що він уже давно не білий. І знову пейзаж, підсилений дієслівними формами: білий кінь сахнувся, у заростях стало темно, мокро й сиротливо... Йому захотілося почути Степанів голос... Він дорікав себе за те, що втратив гордість, але його вабило села і... владна Степанова рука. А ще він ке хотів білим з'являтися перед інших коней... То тільки гірше зробиш собі. Шептало доходить висновку, що в цьому житті, у середовищі, до якого він уже звик, краще залишатися "сіреньким і покірним". Кінь знав свою білизну, "а про чуже око краще лишитися колишнім", він хлюпнувся в калюжу й покотився по доріжці". Ось тепер став таким, як усі!

Answer 2

Ответ:

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Answer 3

Звісно, я готовий вам допомогти. Давайте розглянемо обидві теми та надамо відповіді на ваші запити.

1. Твір-роздум на тему «Як я розумію образ білого коня в поезії Шептала»:

Білий конь, який зустрічається у поезії Василя Дрозда "Білий кінь Шептало," - це символ чистоти, невинності і свободи. Образ білого коня може бути розглянутий як внутрішній світ поета, який тягне його до мрій і прагнень. Він є втіленням незалежності, бажання втекти від реальності та прагнення до духовної вільності.

Поет черпає натхнення з білого коня, як сили, яка допомагає йому подолати труднощі життя та виразити свої почуття та думки через поезію. Образ білого коня у творі виражає поетичну свободу і віру в себе. Цей символ допомагає поетові знайти мистецьке вираження для своїх індивідуальних переживань і душевних станів.

2. Твір-роздум на тему «Життя володаря не варте й одного рядка поета в творі Юрія Винничука "Місце для дракона"»:

Слова Юрія Винничука в творі "Місце для дракона" розкривають важливий аспект життя володаря та поета. Вони стверджують, що життя володаря, незалежно від його багатства та влади, може бути порожнім, якщо воно не заповнене мистецтвом та поезією. В цьому контексті володар може бути символом успішної та владної особи, яка, проте, не має справжнього глибокого внутрішнього життя.

Поет, натомість, через свої поетичні рядки створює світ, де кожне слово має значення, де виразність і глибина почуттів відображаються в кожному рядку. В творі Винничука висловлюється ідея, що життя поета, навіть якщо воно наповнене лише одним рядком, може бути багатим і цінним завдяки його здатності висловлювати емоції та думки через слово. Таким чином, мистецтво і поезія дають сенс і значення життю, навіть якщо воно здавалося банальним або володарським.

Обидва ці твори висловлюють важливі думки про роль мистецтва та поезії в житті людини і їх вплив на її долю та внутрішній світ.