Question

Твір на тему : Тоді лише пізнається цінність часу коли він втрачений

Answer 1

Ответ: Я цілком згодна з народною мудрістю «Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений». Адже він, тобто вислів, має дуже глибоку повчальну думку, проблематика якої є дуже актуальною в наш час. І мені б хотілося довести це іншим.

Я часто питала себе: «Що таке час взагалі?». Матеріально його не існує, але він здатен на що завгодно: він, тобто час, може розлучити людей, подарувати життя, розбити серце та вилікувати душу. Зараз кожен з нас живе за індивідуальним розкладом, який містить багато пунктів досягнення головної мети чи мрії. Але, слідуючи цьому розкладу, ми втрачаємо цінність часу, котра, згодом, стає нам байдужа. І саме в цей момент трапляється щось жахливе,те, що потім змушує страждати через свою неувагу до будь-чого. Це нагадує мені кидок бумеранга – як ми ставимося до часу, тим він нам і відплатить. На цю тему можна розмірковувати ще багато часу, але треба зрозуміти, що, як би не хотілося, повернути час назад неможливо. Один день не можна прожити двічі. І навіть зараз, пишучи цей твір, я марную свій дорогоцінний час. Але я твердо знаю, що цей твір може навчити когось тим, про що він і не замислювався. Я вважаю, що найприємніше марнування часу – це проведення його з користю для себе й інших. Це – мій особистий принцип, котрий, я гадаю, не зміниться.

Цій проблематиці приділяв увагу видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко у своєму творі «Маруся». Коли Василь, повернувшись із заробітків, дізнався про трагічну смерть своєї коханої, він повністю віддався суму й печалі. В його голові дзвеніли думки, одна з яких змушувала його шкодувати про те, що він так мало часу провів зі своєю коханою Марусею. Я вважаю, що Григорій Квітка-Основ’яненко цим оповіданням хотів навчити читачів цінувати кожну мить, проведену з рідними чи коханою. Адже, життя дуже коротке, протягом якого треба проводити більшість часу з тими людьми, котрі завжди будуть з тобою.

Объяснение:

Answer 2

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений

Існує вираз, що говорить, якщо б ти міг повернутися назад у часі, ти б виправив безліч своїх помилок і зробив багато речей по-іншому. Це правда, адже багато з нас, занурених у гонитву за завданнями, мріями та спілкуваннями, не завжди цінуємо той найцінніший ресурс, який у нас є - час.

Час - це безцінний подарунок, який ми отримуємо від життя, іноді здається, що він нескінчений і нескінченно доступний. Але, на жаль, це не так. Час обмежений і невідвратно плине вперед. Ми можемо витрачати його недбало, але коли він вже втрачений, ми починаємо розуміти його справжню цінність.

Лише коли ми втрачаємо близьких людей, розуміємо, як важливо було більше часу проводити з ними. Лише коли ми втрачаємо можливість здійснити свої мрії, розуміємо, як важливо було докласти більше зусиль. Лише коли ми втрачаємо здоров'я, розуміємо, як важливо було берегти його.

Час - це найбільший вчитель, але він надає нам уроки тільки після того, як ми вже допустили помилки. Тому важливо навчитися цінувати кожну мить, не втрачати можливостей і жити так, ніби кожен день - це останній.

Ми не можемо повернути час назад, але ми можемо навчитися витрачати його мудро, роблячи те, що дійсно має значення. Тоді, коли ми це розуміємо, час перестає бути втраченим, і ми стаємо більш щасливими та задоволеними своїм життям.