Вопрос задан 23.07.2018 в 00:56. Предмет Українська література. Спрашивает Вьюжанин Никита.

Твір роздум любов до відчизни

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Люманова Карина.

Рідна земля — ​​це колиска, яка качає нас на хвилях життя. Вона підхоплює, коли ми падаємо, вкриває від усіляких негараздів і життєвих колотнеч, вчить нас людській доброті, взаємодопомозі, відданій дружбі і вірному коханню.

Любов до Батьківщини є в серці кожного з нас. Просто хтось це відчуває гостріше і глибше. Інші ж у кругообігу повсякденного життя не замислюються про це. Але якщо біда чорним крилом накриє рідну землю, кожен стане патріотом Вітчизни. Спогади про війну прекрасне тому підтвердження. Совість і борг піднімають народ на героїчний подвиг. Коли ціла країна спаплюжена ворогом, горить у вогні, стогне від болю, зяє в німому крику воронками від вибухів снарядів і бомб, тоді всі «я» зливаються в одну потужну силу опору. Кожен патрон дорожче останнього шматка хліба. Кожен літр пального для танка або літака цінується вище останнього ковтка води. А Батьківщини честь дорожче життя. І це дійсно було так!

Любов до рідного краю не виникає сама по собі. З самого дитинства кожна дитина споглядає навколишній світ. Вона бачить тонку травинку, ягідний кущик, яблучне деревце, розсип квітів на галявинці, і не знає, що все це потрібно берегти. Дитинча запитує в мами: «Мамо, що це таке? Як воно росте?». На все «як», «що» і «чому» мудрі батьки відповідають спокійно, терпляче і доступно для дитячого розуму. Вони розуміють, що навчивши дитинку любити природу і рідну землю, забезпечать свою старість турботою і увагою з боку дорослих дітей, які, в свою чергу, передадуть ці якості, як естафету, наступним поколінням.

Любов до Батьківщини — це, перш за все, любов до місця, де ти народився, сказав перше слово, зробив перший крок, виріс, знайшов вірних друзів, зустрів перше кохання, ступив у доросле життя. Куди б не закинула тебе доля, священним буде це місце, в яке завжди хочеться повертатися. Зветься воно малою Батьківщиною. Малі Батьківщини зливаються в цілу країну, до якої кожен її громадянин відчуває піднесені почуття — патріотизм, гордість, захоплення.

Подорослішають юнаки та дівчатка і розлетяться по світу в пошуках кращого життя. Багато з них осядуть на чужині, створять сім'ї, бізнес. Проживуть життя насущними проблемами. І раптом настане той момент, коли спогади про Батьківщину щемом прохопляться в серці. У вухах задзвенить дзвін маленької сільської церкви, загомонить налите стиглим зерном колосся на вітрі, заливчасто заспівають солов'ї, заплюскотить прозора сільська річечка. Рідна земля голосом матері покличе додому і буде терпляче чекати повернення під свої шати безталанних дітей.

Зустріч з Батьківщиною із затишних куточків душі виплесне ті самі світлі помисли і діяння, найкращі спонукання і, звичайно, мрії, які виллються благодатними сльозами, омиваючи понівечене розлукою серце.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Любов до вітчизни - це особливий почуття, яке знаходиться у серці кожного патріота. Це не просто слова, це глибоке почуття прив'язаності до своєї країни, її історії, культури та традицій. Любов до вітчизни може бути незрозумілою для тих, хто не відчуває цього зв'язку, але для тих, хто це відчуває, вона є невід'ємною частиною їхнього життя.

Люди, які люблять свою вітчизну, готові віддати все заради неї. Вони гордяться своїми коріннями, відчувають відповідальність перед своїм народом і завжди готові підтримати його в складний момент. Це почуття є невичерпним джерелом енергії та мотивації для досягнення великих цілей.

Любов до вітчизни виявляється не лише у словах, але й у вчинках. Це може бути добровільна праця на благо своєї країни, волонтерська діяльність, участь у національних заходах та святкуваннях. Люди, які люблять свою вітчизну, прагнуть зробити все можливе, щоб підтримати та розвивати свою країну.

Однак, любов до вітчизни не завжди є безумовною. Історія показує, що іноді люди можуть бути розчаровані в своїй країні, у правительстві, у політиці. Але навіть у таких випадках, любов до вітчизни не зникає повністю. Вона може змінити свою форму, перетворитися на бажання змін та прагнення покращити те, що не задовольняє.

Любов до вітчизни може бути джерелом щастя та вдячності. Коли людина відчуває прив'язаність до своєї країни, вона оцінює всі блага, які вона має, і розуміє, що це не само собою розуміюче. Вона бачить красу своєї землі, її природу, архітектуру, музику та мистецтво. Любов до вітчизни надає людині почуття належності та ідентичності.

Творчість, життєвий досвід, стосунки з близькими, подорожі - все це може збагатити почуття любові до вітчизни. Кожна нова зустріч, кожна нова подія може змінити сприйняття та розуміння своєї країни. Любов до вітчизни розвивається і змінюється разом з людиною, перетворюючись на силу, яка дає силу подолати будь-які перешкоди.

Таким чином, любов до вітчизни - це не тільки національна свідомість, але й особисте почуття кожної людини. Вона надає сенс і значення життю, впливає на наші рішення та вчинки. Любов до вітчизни - це сильне почуття, яке здатне змінити світ навколо нас і зберегти цінності, які ми цінуємо.

0 0

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос