Question

Інформатья про Павла Тичини. ​

Answer 1

Молоді роки Редагувати
Народився 11 (23) січня 1891 року

Батько Павла, Григорій Тимофійович Тичинін, паламарський син, родом із села Марківці Козелецького повіту, тепер Бобровицького району (1850—1906)[7], був сільським псаломщиком і одночасно вчителем у безкоштовній сільській школі грамоти.

Павло Тичина мав 12 сестер і братів[9][11]. Найвідомішим із братів у суспільному та науковому житті був Євген Тичина[9], який працював педагогом у Харкові.

Спочатку Павло вчився в земській початковій школі (її в Пісках відкрили 1897 року)[12]. Його вчителькою була Серафима Миколаївна Морачевська За добре навчання вона подарувала Павлові декілька українських книжок. У червні 1906 року помер батько Павла.

В 1907 році закінчив училище. Після цього в нього був єдиний, по суті, шлях продовжити освіту — в семінарії. Тож у 1907—1913 роках Тичина навчався в Чернігівській духовній семінарії[18]. У старших класах він пройшов ґрунтовну художню школу у викладача малювання Михайла Жука. Він також увів Павла Тичину в коло чернігівської інтелігенції.

Помер 16 вересня 1967р (76 р)

Answer 2

Павло Тичина (1891-1967) — видатний український поет, публіцист, перекладач і літературознавець. Його творчість охоплює різні літературні жанри, від лірики до драми. Тичина був представником модернізму в українській поезії та одним із символів "розстріляного відродження" — періоду в історії України в 1920-1930-х роках, коли багато інтелігенції та культурних діячів було репресовано радянським режимом.

Тичина народився в селі Біївці, що тепер входить до складу Уманського району Черкаської області України. Його поезія вражала глибиною почуттів, образністю та виразністю. Він був також активним громадським діячем та учасником культурного життя своєї доби.

Тичина відомий своєю збіркою віршів "Золота орда", яка вийшла у 1920 році. Ця збірка відзначалася виразною епічністю, патріотизмом та глибокою філософією. Тичина використовував образ золотої орди як символ величі та слави українського народу.

У 1930-х роках Тичина відверто критикував тоталітарний режим, за що його творчість була пригнічена радянською цензурою. Протягом багатьох років його творчість була заборонена в СРСР.

Після смерті Тичини його творчість почала знову визнаватися, і він став одним із найважливіших поетів української літератури. Його внесок у розвиток української поезії і культури загалом надзвичайно важливий і визнаний національною спадщиною.