Question

Написати твір на одну з тем. 1. Смисл виконання різдвяних пісень і обрядів. 2. Оспівування сил приррди у «Слові о полку Ігоревім».

Answer 1

Ответ:1. Картини  природи, то похмурої, зажуреної, то радісної, щасливої, відображають глибоку любов автора до рідної землі, до свого народу.  У поемі описується похід князя Ігоря на половців. Але головною ідеєю “Слова…” є все ж не розповідь про цей похід, не опис історичних подій, битв, перемог і поразок. Автор прагнув у своєму творі донести до читачів важливу думку – про те, що поодинці неможливо перемогти ворога, що тільки об’єднавши зусилля, згуртувавши свої сили, можна досягти перемоги.  Цю ж думку покликана виразити в поемі і природа. Яскравими, насиченими, кричущими про небезпеку фарбами застерігає вона військо Ігоря від фатальної помилки: “.. криваві зорі світло сповіщають; чорні хмари з моря йдуть, хочуть прикрити чотири сонця…”.  Князь Ігор не звертає уваги на попередження природи. Засліплений прагненням до слави, він продовжує вести свою дружину вперед. Але і протягом усього подальшого шляху його супроводжують похмурі, лиховісні ознаки. Ми ще не знаємо, що військо князя Ігоря повинно зазнати поразки, але картини природи вже готують нас до чогось трагічного і невідворотного.  Хижі звірі, спраглі швидкої здобичі на полі брані, слідують за військом: “Вже нещасть його підстерігають птахи по дубах; вовки грозу піднімають по ярах; орли клекотом на кості звірів звуть; лисиці брешуть на червоних із щитами”.  Добразів природи вдається автор у прагненні запобігти трагедії російської дружини. Коли ж військо, не звернувши уваги на застережливі знамення, зазнало поразки і було змушено відступати, його відступ знову супроводжують сумні картини природи. Природа страждає разом з воїнами: дерева схиляються до землі від горя; трава поникла від жалю; саме поле битви стає схожим на ріллю.  Останнє має глибоко символічний сенс: це протиставлення війни і мирної праці, руйнування і творення, смерті і життя.  Образи-символи природи зустрічаються протягом всього твору: Ігор обертається соколом і б’є гусей і лебедів до сніданку, обіду і вечері; засуджуючи необдуманий похід князя, автор вигукує: “О, далеко залетів сокіл, птахів б’ючи, – до моря…”; Ярославна прагне “полетіти зозулею по Дунаю” до свого чоловіка; під час ночівлі укриває Ігоря теплими туманами. До сил природи звертається і дружина Ігоря Ярославна: “Вітер, вітрило! Навіщо, пан, вієш ти назустріч? Навіщо мчиш ханські стріли на своїх легких крильцях на воїнів мого милого?”.  Саме у рідної природи вона шукає співчуття і допомоги, благаючи допомогти її коханому повернутися на батьківщину: “Дніпро Славутич! .. Принеси ж, пан, мого милого до мене, щоб не слала я йому сліз на море рано”. Вона з сумним плачем звертається до вітру, що віє під хмарами, що підганяє кораблі на синьому морі, до Дніпра, який пробив кам’яні гори крізь землю Половецьку і допомагав Святославу в його славні походи, до сонця, що зігріває всіх своїм теплом, а у степу пекучому своїми променями воїнів Ігоря.  Для автора природа – це, в першу чергу, джерело поетичних уявлень. Він дуже точно і влучно підбирає слова, вирази і образи для передачі цих уявлень. Він описує явища природи так, що ми не тільки самі відчуваємо, що відбувається, але і починаємо розуміти, що означає те чи інше явище.  Ми відчуваємо, як “заснув” солов’їний спів; як “тремтять” сині блискавки; як “никне”, відчуваючи вселенську печаль, трава. Сонце “меркне”, віщуючи невдалий похід, багряні снопи променів і вечірньої зорі “гаснуть”, місяць “закривається тьмою”, наступаюча ніч “прикриває світло темрявою”. Туга “розливається” у всій навколишній природі, печаль “тече” по всій Руській землі, а веселощі “розливаються по ковилу”.  Вітер не просто допомагає плисти кораблям – він їх “плекає на синьому морі”, і Ярославна просить вітер, щоб він “приніс” до неї милого чоловіка. Він допоміг йому допливти до Руської землі. Навіть вози у автора “Слова…” “кричать”, як лебеді.  Все сказане вище є яскравим підтвердженням того, що автор сам безмежно пов’язаний з природою Руської землі, глибоко відчуває і розуміє її. Почуття творця поеми настільки великі, він так близько приймає горе і радість своїх героїв, що природа просто не може не відреагувати на це. А він, у свою чергу, не міг би передати краще свої емоції, думки, ідеї, ніж через образи навколишнього світу.  Автор тому й наділяє людськими почуттями тварин, дерева, квіти і навіть міські стіни, що щиро вважає: всі ці предмети можуть співчувати добру і ненавидіти зло, відчувати радість і горе. Почуття і дії природи – сонця, трав, дерев, тварин – щирі й природні. Не менш щирі почуття самого автора.  Тому він з’єднується з природою, зливається з нею, щоб висловити те, що відбувається у нього в душі. І його почуття, і його думки, завдяки відображенню у “Слові о полку Ігоревім” природи, значно посилюються.

Answer 2

Тема: Смисл виконання різдвяних пісень і обрядів

Різдво – одне з найочікуваніших та найрадісніших свят для багатьох людей по всьому світу. Це час, коли сім'ї збираються разом, а серця наповнюються радістю і надією. І однією з найважливіших частин цього свята є виконання різдвяних пісень та обрядів. Саме через це вони мають величезний смисл у нашому житті.

Різдвяні пісні – це не просто музика, яка грає в радіо чи відтворюється на святкових концертах. Вони – це спосіб виразити наше внутрішнє відчуття радості та покою, яке надходить у серця кожного з нас під час святкування Різдва. Вони розповідають нам про народження Ісуса Христа і нагадують нам про головну суть цього свята – любов, мир і спільноту.

Обряди, пов'язані із Різдвом, також мають глибокий смисл. Наприклад, різдвяна ялинка символізує життя, а свічки, що прикрашають її, принесення світла в темряву і символізують Христа як світло світу. Відвідування церкви під час Різдва нагадує нам про духовний аспект свята і сприяє єднанню рідних та друзів.

Особливий смисл має виконання колядок. Колядки – це спосіб побажати щасливого Різдва та збагатити свято доброю енергією. Вони також допомагають зберегти традиції та культурну спадщину наших предків.

Різдво – це час для обміну дарами, але справжній дарунок полягає в нашій здатності приносити радість і щасливі миті своїм родинам та друзям. Виконання різдвяних пісень і обрядів допомагає нам відчути себе частиною великої спільноти, яка святкує Різдво разом. Вони нагадують нам, що це не лише свято великих покупок і подарунків, але і час для духовного збагачення та внутрішнього зростання.

Таким чином, смисл виконання різдвяних пісень і обрядів полягає в тому, щоб нагадати нам про справжню суть Різдва – любов, мир і спільноту. Ці пісні і обряди зберігають традиції і допомагають нам відчути ту неперевершену радість та надію, яку приносить це свято. Вони об'єднують нас і роблять Різдво особливим часом, коли серце наповнюється теплом і любов'ю до ближніх.