Вопрос задан 27.09.2023 в 11:37. Предмет Українська література. Спрашивает Гомбоев Чимит.

Аналіз ПОСЛАННЯ ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Турбина Аня.

Ответ:

Тема «До Основ’яненка»: відтворення спогадів поета про старожитню Україну, запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю.

Ідея «До Основ’яненка»: прохання до Основ’яненка оспівувати історію рідного краю, Запорозьку Січ, пробуджувати національну свідомість українців.

Основна думка: Т. Шевченко прагне викликати інтерес земляків до героїчного минулого рідного краю, переконати їх, що Україна знову може стати самостійною державою, що її історія не закінчилася, вона продовжиться в майбутньому за справедливого суспільного ладу.

Жанр «До Основ’яненка»: вірш-послання

Лірика  – громадянська.

Художні засоби «До Основ’яненка» :

Метафори: «Б’ють пороги, місяць сходить», «очерети питають у Дніпра», «сонце гріє, вітер віє», «могили стоять та сумують», «тирса шуміла», «жита похилились», «заграло, сказало… море», «не вернеться воля», «не покриють Україну червоні жупани!», «слава не поляже, а розкаже», «наша дума, наша пісня не вмре, не загине…», «виллю сльозами», «позички з’їли», «слава стала…», «море грає», «усміхнеться серце».

Повтори: «сходить… сходить», «Вернітеся!», «Не вернуться!», «правда… правда».

Риторичні запитання: «Де-то наші діти ділись, / Де вони гуляють?», «Де наші панують? / Де панують, бенкетують?», «Де ви забарились?», «Чи так, батьку отамане? / Чи правду співаю? / Та що й казать?».

Порівняння: «Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче», «Мова… голосна та правдива, як Господа слово».

Риторичні оклики: «Вернітеся!», «Не вернуться!», «Не покриють Україну червоні жупани!», «Смійся, лютий враже!», «От де, люде, наша слава! Слава України!», «Ех, якби-то!», «…батьку ти мій, друже!», «Ой не шуми, луже!».

Гіпербола: «Де кров ляха, татарина морем червоніла».

Звертання: «Смійся, лютий враже!», «От де, люде, наша слава», «Чи так, батьку отамане?», «Тяжко, батьку…», «Батьку ти мій, друже!», «Ой не шуми, луже!», «ти батьку…», «Співай же їм, мій голубе», «Утни, батьку, орле сизий!».

Епітети: «мова хитра», «лихо тяжке», «слава козацькая», «синє море», «червоні жупани», «чужі люде».

Анафори: «Де…», «Не вернуться…», «Без…», «Чи…», «За що…», «Нехай…».

Персоніфікація: «На тім степу скрізь могили Стоять та сумують»

Объяснение:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

"Послання до Основ'яненка" - це твір українського письменника, поета, публіциста Івана Огієнка (псевдонім Іван Основ'яненко), який є одним із засновників українського модернізму. Це поетичне послання було опубліковане у 1905 році та мало важливий вплив на українську літературу.

Твір "Послання до Основ’яненка" є протестом проти того часу, коли Україна була в складі Російської імперії, і має на меті заклик до об'єднання, самоусвідомлення та боротьби за свободу та незалежність.

Огієнко звертається до постаті українського діяча, журналіста, політика та публіциста Михайла Основ'яненка, щоб зробити спробу підтримати національний рух та незалежність України. У творі автор висловлює патріотичні почуття, акцентуючи увагу на необхідності об'єднання та боротьби за національну самостійність.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос