Question

Срочно твір-роздум ,,Внутрішня драма головного героя роману Стендаля ,,Червоне і чорне,,:шлях від наполеонізму до злочину,,

Answer 1

Відповідь:

Головний герой роману Стендаля «Червоне і чорне» прагне за будь-яку ціну зробити кар’єру в тогочасному жорстокому, байдужому та навіть ворожому суспільстві. Він готовий піти на будь-які випробування, аби досягти найжаданнішого для простолюдина — потрапити у вищий світ. Для досягнення мети усього свого життя у Жульєна Сореля немає ніяких можливостей і засобів, крім лицемірства. Цим мистецтвом він вимушений опановувати для того, щоб хоч якось пристосуватися до ненависного йому середовища. Жульєн, який постійно відчував себе в оточенні ворогів, змушений був пильно контролювати кожен свій крок, постійно діяти і говорити всупереч своїй моралі та особистим переконанням. Це і вносить в життя Жульєна внутрішній драматизм, який дедалі поглиблюється і в кінці твору набирає трагічних ознак.

Червоне і чорне – це два протиборчих початки, які борються в душі героя. Любов і гординя, правда і лицемірство, тяжіння до ніжності і спрага успіху – ця боротьба приводить юного Сореля до краху. Ще більше, ніж всіх оточуючих, він хоче переконати у своїй величі і високому призначенні себе самого. Для цього він готовий переступати через інших.

Для Сореля думки про Наполеона і час імператора — психологічна підтримка, розумове обдарований хлопець із провінційної сім'ї теслярів за правління Наполеона зробив би кар'єру — швидше за все, військову. Те, що сьогодні він змушений іти до семінарії, не наслідок його бездарності. Це вияв бездарності суспільства, що не дає здібним простолюдинам просунутися вгору. Більш того, воно примушує хлопця брехати і вивертатися, використовувати жінок як сходинки кар'єри.

Для Сореля навіть кохання перестає бути радістю...Жульєн Сорель розглядає кохання як засіб досягнення кар'єри.  Він завоював  серце пані де Реналь. Однак щирість почуття Луїзи де Реналь змушує вперше в житті забути про своє честолюбство, гордощі і віддатися коханню, пізнати щастя. Хай воно було коротким, але воно було створене любов'ю. Він не розумів цього, швидше відчував, хоч і вмовляв себе забути про все заради майбутньої кар'єри. Кохання людини варте стільки, скільки важать його достоїнства. І по-справжньому оцінила їх Матильда де Ла-Моль. В її очах він бачить не тільки кохання, але й повагу до нього як до людини талановитої, вивищеної, розумної і щирої. Кохання стало справжньою оцінкою достоїнств Жульєна Сореля. Жульєн зрозумів, що саме кохання здатне наповнити сенсом кожен день життя. Його сила і краса, його животворний вплив важить набагато більше за всю славу світу. От тільки дійшов він цього висновку наприкінці життя.

Те, що відбувається з ним уже у в’язниці, коли Жульєн очікує вирок за злочин, який вчинив у стані афекту, можна розуміти як повернення героя до самого себе, до своїх цінностей, до своєї людської особистості і сутності. Саме там герой роману звільнився від своїх ілюзій, радикально переглянув свої життєві цінності і усвідомив безглуздість усього того, до чого він так прагнув. Нажаль, це відбулося занадто пізно. Жюльєн усвідомлює, що судять його не стільки за дійсно зроблений злочин, скільки за те, що він посмів переступити грань, що відокремлює його від вищого суспільства, спробував ввійти в той світ, належати до якого він не має права. За цю спробу присяжні повинні винести йому смертний вирок. Жюльєн відмовляється від спроби врятувати себе. Життя здається йому непотрібним, безцільним, він більше не дорожить ним і віддає перевагу смерті на гільйотині.

Пояснення:

вот;))))

Answer 2

"Червоне і чорне" Стендаля — це роман, в якому головний герой, Жульєн Сореля, проходить складний шлях від мрії про наполеонізм до вчинення злочину. Внутрішня драма цього персонажа є ключовою темою твору, і вона розкривається через Жульєнові роздуми, дії та зміну його характеру на протязі роману.

У початкових розділах роману Жульєн Сорель є молодим, амбіційним і мрійливим індивідуумом, який вірить у свій великий розвиток і прагне до успіху. Його основною ідеєю є зробити кар'єру військового, і він відчуває себе солдатом, готовим служити імператору Наполеону. Наполеонізм є для нього символом ідеалу, сили та пристрасності, і він захоплюється цією ідеєю.

Проте з часом Жульєн розуміє, що для досягнення своєї мети йому потрібно буде вступити в конфлікт із суспільством, де панує клірикалізм та реакціярність. Його мрія стає неможливою в реаліях того часу, і це спричиняє внутрішню боротьбу. Він відчуває розчарування і роздуми про те, яким чином досягти своєї мети, не порушуючи закони суспільства.

За допомогою жінки, Матильди де ла Моль, Жульєн відкриває для себе новий спосіб досягнення влади і впливу — через кохання та інтриги. Він стає змінювати свій характер і піддається спокусі вчинити злочин, щоб досягти своєї мети. Цей злочин стає поворотним моментом в житті Жульєна, він віддає перевагу особистим інтересам над ідеалами, і це справляє сильний вплив на його внутрішній світ.

З часом Жульєн усвідомлює, що його шлях не привів його до щасливого завершення, і його внутрішня драма лише загострюється. Він розуміє, що вчинив помилку, і відчуває внутрішню біль та вину. Його шлях від наполеонізму до злочину став символом драматичного конфлікту між ідеалами та реальністю, між пристрасністю та розумом.

В цьому романі Стендаль досліджує внутрішній світ свого головного героя, показуючи, як амбіції, мрії та зміна цінностей можуть впливати на людину і вести її від наполеонізму до злочину. Жульєн Сорель — це складна постать, яка відображає глибокі психологічні та моральні аспекти людської природи.