Question

Напишіть твір на тему Чи ви вважаєте павлуся щасливою людиною?(оповідання "Скарб")(Півтора сторінки мінімум)​

Answer 1

Ответ:

Павлуся навряд чи вважали б щасливим, яким він, власне кажучи, і не був. Уявіть собі на хвилину, що у вас немає друзів, з якими можна було б про щось безтурботно потеревенити; вам навіть нічого згадати, бо ви не висовували носа далі своєї хатини; про те, як виглядають рослини і тварини, дізнаєтесь лише з розповідей... Стає страшно? Мені також.

Прости но больше не могу написать(

Answer 2

У маленькому селі на глибині України жив плідною, але дуже скромною родиною Хмільових. Було їх всього троє – батько Василь, мати Ганна і їхній син Павло. Ця родина відзначалася не лише тим, що проживала далеко від цивілізації, але й своєрідним підходом до життя.

Увесь їхній майновий стан складався зі старого дерев'яного будинку, невеликої ділянки землі, на якій вирощували кілька овочів і гарбузів, та гілочки горіхового дерева, яке росло біля їхнього двору. Проте, навіть за таких скромних обставин, вони вели щасливе і вдячне життя.

Павло, їхній син, виросши серед природи, навчився цінувати те, що має. Кожен день він встаючи з ліжка вітав сонце як старого друга, а кожен вечір засинав зі словами подяки за минулий день. Для Павла щастя полягало у простих речах – у спілкуванні з батьками, у роботі на городі та у вільному часі, який він проводив, граючи на гармошці під горіховим деревом. Його гармонія з природою і людьми надавала йому незвичайного спокою і щастя.

Але одного дня, коли Павло грав на гармошці, в село завітав подорожній купець. Купець був вражений вмінням хлопця грати на музичному інструменті, і він запропонував Павлові покинути рідне село і вирушити з ним у велике місто, де він міг би стати знаменитим музикантом і заробити великі гроші.

Батьки Павла були поділеними. Василь сумнівався, чи буде Павло щасливий в місті, де життя відрізнялося від того, до якого він звик. Ганна ж боялася віддати свого єдиного сина в чужі руки. Але Павло був впертий, і він покинув рідну хату і вирушив у місто з купцем.

На початку Павло оточили всілякі розкоші міського життя. Він грав на гармошці в розкішних ресторанах і оточувався багатими та впливовими людьми. Однак з часом він відчув себе все більше втраченим. Його музика стала лише марною спробою вражати публіку, а його душа відчувала глибокий голод за простотою і щастям, які він колись знав.

Павло вирішив повернутися до свого рідного села, до батьків і гармонії, яку він втратив. І коли він повернувся, його батьки привітали його з відкритими обіймами. Вони знову розпочали своє звичайне життя – робили сільське господарство, грали на гармошці під горіховим деревом і насолоджувалися простими радощами життя.

Чи вважав Павло себе щасливою людиною? Так, він вважав. Він зрозумів, що щастя для нього – це не багатство або слава, а простота і гармонія з природою та рідними. Він знову став щасливим селянином і дарував радість своїм батькам, своєю музикою і своєю присутністю. Тож його повернення додало найбільшеї цінності його життю – щастя.