Вопрос задан 24.09.2023 в 06:33. Предмет Українська література. Спрашивает Шульга Олег.

У чому виявляється символічність твору «Інфанта»?​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Яковлев Андрей.

Ответ:

зразок інтимної лірики поета. У ньому М. Во­роний розмірковує над враженням, яке справила на нього старо­винна картина під такою ж назвою. Твір починається романтич­ною пейзажною картиною, у якій багато авторських неологізмів, створених його поетичною уявою («проміннострунними», «мрій-нотканому», «вогнелунними»). З чуттям «побожної хвали» лі­ричний герой оспівує жіночу красу, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.

0 0
Отвечает Абдусалимов Юсуф.

Відповідь:Роботу над віршем «Інфанта» М. Вороний розпочав у 1907 р. Це період реакції після російської революції 1905 р. Мріям українців на визволення ще не довелося збутися, але в колах інтелігенції все сильнішим ставало усвідомлення того, що вони неминучі.

Поет завершив роботу над віршем у 1922 р. в еміграції — через п’ять років після жовтневого перевороту 1917 р. та загарбання України більшовиками.

М. Вороний відтворює свої переживання від національної революції та оцінює минулі події крізь призму цих п’яти літ.

«Різьблю свій сон...» — цією фразою розпочинається вірш. Образ сну в символістів — це несвідоме, особливий стан духу, коли людина відсторонена від усього зовнішнього й заглиблюється у внутрішній світ, залишається наодинці із собою. Але це також стан, коли вона є водночас і глядачем, і актором, як зауважував аргентинський прозаїк Л. Борхес. Композиційно «Інфанту» умовно можна поділити на дві частини, у першій з яких ліричний герой є споглядачем, а в другій — дійовою особою.

Пейзажна замальовка на початку твору — це поетична картина пізньої осені, коли «На землю писанками прозорими / Лягли осінні дерева». Образом вогнелунних килимів автор дає читачам орієнтир, що на дворі кінець жовтня - початок листопада, коли землю покрив багряний лист. Підсилює картину завивання вітру, холодна блакить неба, алмазний блиск планети Венери, яка тільки восени з’являється на східному небосхилі — там, звідки в жовтні 1917 р. прийшла в Україну революція. Пейзаж позначений авторськими неологізмами проміннострунними, мрійнотканому, вогнелунними, які надають віршу музичності. Але вже на підсвідомому рівні зароджується передчуття тривоги, яке досягається алітерацією р: прозорий, дерева, акорди проміннострунні, Венера, мрійнотканий, дрімати.

Друга частина присвячена відтворенню ідеалу майбутнього. Подано його в символічному образі незнайомки-інфанти, яку автор описує холодними й ахроматичними барвами: чорна сильвета, тобто постать, попелястий жаль. Ліричний герой відтворює свої сподівання на прийдешнє, натякає на тисячолітнє очікування революції як способу звільнення людей від рабства: Ви йшли, як сон, як міф укоханий,

Що виринає з тьми століть.

Вітали вас — мій дух сполоханий,

Рум’яне сяйво і блакить.

На противагу сіро-чорній палітрі незнайомки в цій строфі в символічних образах рум’яного сяйва й блакиті ліричний герой відтворює надію, оптимізм і пов’язує їх з національною революцією. Автор шанобливо називає її інфантою, тобто принцесою, особою королівського роду. Під час зустрічі з нею він переживає хвилювання, ніби середньовічний лицар, який побачив свою даму серця, і готовий не лише служити, а й віддати за неї життя.

Але кохання не сталося, очікування не збулися: незнайомка-революція глянула на ліричного героя «холодним полиском очей», і цей погляд — небезпечний, як два меча. Уже через п’ять років поет побачив її переродження, коли вона в червоній заграві пливла, тобто мається на увазі кривавий більшовицький терор, у якому потонула блакитна українська національна революція. Так у поезії час минулий як гармонійний та ідеальний протиставляється революції як сучасній руйнівній силі. Водночас образ інфанти можна потрактувати і як ідеалізований образ вічної краси, що є характерним для символістської поезії.

Пояснення:

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Твір "Інфанта" - це поема, написана українським поетом Тарасом Шевченком. Вона багато в чому символічна, і символізм виявляється на різних рівнях цього твору:

  1. Символіка країни: У вірші Шевченко описує Україну, її природу та історію. Україна в поезії символізує свободу і гідність, які були позбавлені під час кріпосного права і поневолення. Це символічна країна, що тужить за вільним життям.

  2. Символіка інфанти: Інфанти виступають як символ дитинства, невинності і майбутнього. Вони є носіями надії на краще майбутнє України, але також символізують беззахисність і потребу в захисті.

  3. Символіка батрацтва: Батрацтво в поемі символізує неволю і знущання, які переслідували український народ під час кріпосного права. Воно є символом гніту і неправди.

  4. Символіка поета: Сам поет Тарас Шевченко може бути розглянутий як символ національної свідомості та боротьби за права народу. Він виступає як голос, що закликає до змін і вільності.

  5. Символіка мотиву відлуння: Мотив відлуння в поемі вказує на продовження боротьби, вічний рух і розвиток нації. Це символічно підкреслює віру в краще майбутнє.

Загалом, поема "Інфанта" Тараса Шевченка містить багато символіки, яка виражає його погляди на історію та сучасність України, боротьбу за свободу та гідність народу і віру в майбутнє.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Українська література

Последние заданные вопросы в категории Українська література

Задать вопрос