Question

Напишите пожалуйста твір на тему Кобзареве слово "живе" дуже треба срочно

Answer 1

Кобзареве слово "живе"   
На мій погляд, кобзареве слово дійсно "живе", причому у двох сенсах одночасно. По-перше, поезії Тараса Григоровича Шевченка - нашого Кобзаря - є живими, бо беруть за душу. Героям його віршів завжди співчуваєш. Читаючи поезії Шевченка, я ніби чую голос самого Кобзаря - людини, яка дуже любила свій народ і прагнула кращої долі для нього. Образи шевченківських поезій теж живі: легко повірити, що він писав про реальних живих людей.
По-друге, хоча поезії Шевченка були написані більше сторіччя тому, кобзареве слово досі "живе". Багато чого змінилося в України з тих часів, коли жив і творив Кобзар. Багато з того, про що він тільки мріяв, стало реальністю. Але Шевченка досі читають і перечитують, йому зводять пам'ятники, його ім'ям називають школи та вулиці. Майже в кожній родині на книжковій полиці стоїть "Кобзар" - збірка поезій Тараса Шевченка. Його будуть читати і через сто, і через двісті років, тобто його слово - живе і ніколи не помре.

Answer 2

"Кобзареве слово 'живе'"

Серед сивих стін старовинного будинку, де час мов соромливий важливо тихо крокує, а запах старовини та пилу заполонює кожен шматок повітря, стоїть кобза. Вона – не просто музичний інструмент, вона – свідок часів і жива крапелька душі України. Кобзар, золота людина слова, передавав усе, що відбувалося вокруг через могутній струни своєї кобзи та влучні слова своїх пісень. Він розповідав про гордість, радість, страждання і тугу українського народу. І ці пісні, ці слова, ця музика – вони досі живуть серед нас.

Слово Кобзаря – це вічне слово, яке і сьогодні, і завжди звучатиме в серцях кожного українця. Воно живе, бо воно несе в собі душу народу, його історію та традиції. Кожен акорд, кожне слово в піснях Кобзаря – це крик душі, бажання поділитися з усім світом тим, що живе в серці народу.

Також Кобзареве слово "живе" завдяки митцям, які віддають дань шани та продовжують його спадок. Сучасні барди, співаки, поети вдихають нове життя в старовинні тексти Тараса Шевченка та інших кобзарів, перетворюючи їх на сучасні пісні та вірші. Це не просто копіювання минулого, але і спроба зберегти і передати спадок поколінням.

Кобзареве слово "живе" також завдяки освітнім закладам, культурним проектам та музейним виставкам, де вивчаються і розглядаються твори та життя кобзарів. Це місця, де молодь може познайомитися з великими творцями, відчути їхню енергію та натхнення.

Отже, Кобзареве слово "живе" завжди. Воно звучить в музиці та словах, в серцях тих, хто прагне зберегти свою ідентичність та спадок свого народу. Це слово – незрима нитка, що сплітає минуле, сучасність і майбутнє, єднає нас і надихає на нові досягнення.